Частная медицина и реформа здравоохранения Украины

https://medprosvita.com.ua/chastnaya-praktika-mozhet-vyibrat-chastnoe-predpriyatie/?utm_source=eSputnik-promo&utm_medium=email&utm_campaign=news_20161027_without_adv&utm_content=136185282&utm_term=weekly

Частная практика: А может выбрать частное предприятие?
0:39, 27 Октябрь 2016

А. Сычев,
Адвокат

Продолжаем тему частной медицинской практики. В предыдущих публикациях мы рассказали о том, как начать частную медицинскую практику.

Напомним, что наиболее популярными организационно – правовыми формами, в которых можно вести собственный бизнес, является деятельность физического лица – предпринимателя (ФЛП), о чем мы рассказывали ранее, или создание юридического лица, как правило в форме общества с ограниченной ответственностью (ООО), о чем вы можете прочесть в статье об особенностях деятельности ООО.

Сегодня мы подробно расскажем еще об одной форме юридического лица — частного предприятия (ЧП).

Частное предприятие (ЧП)
Правовой статус частного предприятия на сегодняшний день на законодательном уровне не урегулирован должным образом.

Согласно статье 113 Хозяйственного кодекса Украины частное предприятие характеризуется как предприятие, действующее на основе частной собственности одного или нескольких граждан, иностранцев, лиц без гражданства и его (их) труда или с использованием наемного труда.

Частным является также предприятие, действующее на основе частной собственности субъекта хозяйствования — юридического лица.

Частные предприятия могут быть образовываются по решению собственника (собственников) имущества.

Частные предприятия могут создаваться в качестве для осуществления предпринимательства, так и для некоммерческой хозяйственной деятельности.

Для создания частного предприятия его участники (учредители) разрабатывают учредительные документы, которые излагаются в письменном виде и подписываются всеми участниками (учредителями).

В учредительных документах должны быть указаны наименование предприятия, цель и предмет хозяйственной деятельности, состав и компетенция его органов управления, порядок принятия ими решений, порядок формирования имущества, распределения прибылей и убытков, условия его реорганизации и ликвидации.

Учредительными документами частного предприятия является решение о его создании или учредительный договор, а также устав (положение) предприятия.

В отличии от ООО, к формированию уставного капитала ЧП законодатель не предъявляет особых требований.

Руководить ЧП может как его учредитель, так и уполномоченное им лицо.

Частное предприятие, так же как и ООО, несет самостоятельную ответственность по своим обязательствам собственным имуществом.

Таким образом, мы видим, что в принципе, при наличии желания у лица создать юридическое лицо для ведения бизнеса единолично, вполне возможно рассмотреть ЧП как вариант ввиду легкости управления, отсутствия множества законодательных предписаний, связанных с его организацией и деятельностью.

В то же время, если планируется создания юридического лица несколькими предприимчивыми людьми, целесообразно рассмотреть вариант ООО ввиду четкой регламентации его деятельности, распределения долей между участниками и наличия предусмотренных законом механизмов защиты прав участника ООО при распределении прибыли, управлении обществом, выхода участника из состава ООО и прочих вопросов.

Налоги
Тема налогов, как мы все понимаем, очень обширна.

Пока остановимся на том, что наше ООО или ЧП может быть плательщиком налога на прибыль на общих основаниях с базовой ставкой 18 %. Может быть плательщиком НДС со ставкой 20 % или не быть плательщиком НДС.

Так же, ООО или ЧП может быть плательщиком единого налога третьей группы (подробнее об этом в предыдущей публикации)

Резюме
Мне кажется, что после прочтения этой публикации у читателей может возникнуть вопрос — а зачем же заморачиваться с юридическим лицом, с его регистрацией, обслуживанием и т.п., если можно спокойно вести бизнес в форме ФЛП?

Вопрос хороший, постараемся же найти на него ответ.

Во-первых. Зачастую мы хотим, чтобы нас напрямую не отождествляли с бизнесом, который мы ведем. Это может быть по ряду причин. А юридическое лицо является самостоятельным субъектом правоотношений и самостоятельно выступает в нем от своего имени.

Юридическому лицу можно дать подобающее наименование, которое будет звучать более серьезно, чем «ФЛП Иванов И.И.»

Создав юридическое лицо, вы сможете максимально оградить свою личность от вашего бизнеса.

Конечно, эти аргументы «за» могут подходить не каждому, но невозможно не учитывать различный законодательный подход к ответственности ФЛП и ООО, ЧП, который охарактеризуем на следующем примере:

Пример
Помните, мы в предыдущей статье говорили об ответственности ФЛП по своим обязательствам, в том числе по деликтным (т.е. тем, которые возникли в связи с нарушением закона, причинением вреда)?

Так вот, наш (будем говорить для удобства) Денис зарегистрировался как ФЛП, открыл медицинский кабинет и начал работать. Взял дорогостоящее оборудование в рассрочку. Оборудование (не дай Бог) украли. Полиция его не нашла.

А тут еще пришла налоговая с проверкой, насчитала штрафных санкций на 20 тысяч. Оплатить вовремя денег не нашлось. Недовольный клиент отсудил 20 тыс. грн. за причиненный одним из работников ФЛП моральный вред.

А тут еще не хватило 20 тыс. закрыть долг за оборудование. Поставщик оборудования обратился в суд и его выиграл. И так далее.

У Дениса образовалось куча долгов, что делать? Наши взыскатели все дружно передают исполнительные документы на принудительное исполнение, исполнитель арестовывает все имущество не только ФЛП Дениса, но и его личное имущество – к примеру ЕГО ЛИЧНУЮ КВАРТИРУ, которая никакого отношения к бизнесу Дениса не имеет.

Проходит время, квартира продана с аукциона за бесцень и остался наш Денис грустный у пустого корыта.
А что же с ООО или ЧП?

Предположим, ситуация аналогичная, только Денис создал частное предприятие (ЧП) «ДЕНМЕД».

ЧП «ДЕНМЕД» задолжало поставщикам, налоговой и еще кому – то.

По решению суда на имущество (счета, оборудование, если оно конечно в собственности у ЧП «ДЕНМЕД», а не арендуется им J) наложен арест.

Что есть в собственности у ЧП «ДЕНМЕД», конечно, забрали, но, тем не менее, наш Денис продолжает жить в своей квартире, ездить на своей машине и обдумывать, что же он сделал не так.

Я думаю все прекрасно поняли, речь идет о том, что юридическое лицо в форме ООО, ЧП по общему правилу самостоятельно несет ответственность по своим обязательствам, а учредители этого юридического лица несут ответственность лишь в пределах своих вкладов в уставный капитал такого юридического лица, т.е. теоретически рискуют потерять исключительно то, что вложили (деньги, имущество). Другое имущество, принадлежащее нашим бизнесменам, остается в безопасности.

Касаясь вопроса материальной ответственности юридического лица в связи с собственной бизнес – деятельностью, я думаю, что учредителю такого юридического лица, скажем Денису, неплохо бы задуматься о структурировании собственности принадлежащей ему компании. Я не говорю сейчас о сложных корпоративных структурах, офшорах и т.п.

Речь идет о том, что если у Дениса в собственности (или опосредовано в собственности принадлежащих ему ЧП или ООО «ДЕНМЕД») есть какое-нибудь дорогостоящее оборудование, недвижимость – выгодно задуматься о структурировании собственности.

Что же это значит?

Это значит то, что при ведении бизнеса субъект хозяйствования, будь то ФЛП или юридическое лицо, ежедневно сталкиваются с различными рисками – «наездами» налоговой и массы других «контролирующих», различными правомерными и не очень требованиями или исками клиентов, контрагентов и пр., которые, теоретически, могут привести к обращению взыскания на принадлежащее субъекту хозяйствования имущество – помещения, оборудования, транспортные средства и прочее (основные средства).

Поэтому нашему Денису выгоднее не иметь в собственности, а арендовать основные средства, поскольку в таком случае на эти основные средства взыскание не будет обращено и они, грубо говоря, могут вернуться в собственность арендодателя, то есть аффилированной Денису структуры или ФЛП.

Что же можно с этим сделать? Как вариант, Денису можно задуматься о том, чтобы создать еще одно юр. лицо – «держателя активов», единственным видом деятельности которого будет сдача ФЛП Денису или созданной им компании основных средств в аренду.

Таким образом, «держатель активов» практически никакой рисковой деятельности вести не будет. Если Денису не хочется заморачиваться с содержанием еще одного юр. лица – можно рассмотреть вариант с «держателем активов — ФЛП», но с учетом ответственности такого ФЛП, о которой мы говорили выше.

Я понимаю, что возможно врачу, который только планирует открыть свой маленький кабинет, это может быть ни к чему, но кто знает как пойдет развитие бизнеса. Ведь информации никогда не бывает много. Этот рецепт достаточно универсален.

Ну что можно сказать подводя итоги. В этих двух публикациях мы вкратце «пробежались» по таким организационно – правовым формам ведения бизнеса как ФЛП и юридическое лицо. Надеюсь, что благодаря этой минимальной информации у читателей, которые только планируют заняться своим делом, сложилось общее представление об этих вопросах.

Конечно, тому кто только планирует заняться своим делом, целесообразно обратить свой взгляд именно на ФЛП. Тех же, кто собирается начать свое дело с кем-то сообща, инвестировать серьезные средства либо просто расширить свой бизнес и при этом обезопасить от рисков личное имущество, имущество своей семьи, эта статья, возможно, подтолкнет к более детальному изучению информации об организации деятельности юридических лиц.

Надеюсь, что статья окажется интересной для читателей, а, может даже и полезной.

В следующей публикации я предлагаю вместе с вами попытаться разобраться в проблемах организации частной врачебной практики в контексте получения лицензии, требований к помещениям, в которых будут предоставляться медицинские услуги и смежных вопросах.

Благодарю Вас за внимание!

Искренне ваш,
Антон Сычев

https://medprosvita.com.ua/chastnaia_paktika_ooo/

Частная врачебная практика: что нужно знать?
0:36, 20 Октябрь 2016

А. Сычев,
Адвокат

Добрый день, друзья! В этой статье мы продолжим тему предыдущей публикации о том, как начать частную медицинскую практику.

В предыдущей статье мы разбирались, что такое деятельность физического лица – предпринимателя, в особенностях ответственности ФЛП и применимых системах налогообложения.

В настоящей публикации попытаюсь вкратце охарактеризовать деятельность юридического лица (на примере общества с ограниченной ответственностью ) и коммерческие риски его учредителей.

Итак, что же из себя представляет юридическое лицо.

Юридическое лицо, по мнению некоторых ученых и теоретиков, является некой фикцией, которая, впрочем, может иметь такие же гражданские права и нести такие же гражданские обязанности как и физическое лицо, за исключением тех, которые по своей природе могут принадлежать лишь человеку.

Согласно законодательству Украины юридическим лицом является организация, созданная и зарегистрированная в установленном законом порядке.

Юридическое лицо имеет собственное обособленное имущество, которым его наделяют учредители или которое оно приобретает либо создает в процессе деятельности, отвечает этим имуществом по своим обязательствам, может от своего имени выступать в отношениях с физическими лицами, иными юридическими лицами, органами государственной власти и пр. субъектами.

Пример 1
Физическое лицо – предприниматель Иванов И.И. заключил с юридическим лицом – обществом с ограниченной ответственностью «МЕДМЕД» договор поставки медицинской одежды – масок защитных на сумму 1000,00 грн., по которому обязался поставить обществу необходимое количество масок в течение двух рабочих дней со дня получения полной оплаты.

10 октября ООО «МЕДМЕД» оплатило ФЛП Иванову И.И. 1 000,00 грн.

12 октября ФЛП Иванов И.И. маски не поставил. В связи с этим ООО «МЕДМЕД» 15 октября от своего имени обратилось в суд с иском к ФЛП Иванову И.И.

Суд иск удовлетворил и взыскал с ФЛП Иванова И.И. в пользу ООО «МЕДМЕД» 1000,00 грн.
Ну, с этим все понятно.

Наиболее распространенными организационно – правовыми формами, в которых создаются юридические лица для ведения бизнеса – этого хозяйственные общества: акционерные общества, общества с ограниченной ответственностью, общества с дополнительной ответственностью, полные общества, коммандитные общества, а так же юридические лица в иной форме – например, частные предприятия.

Предлагаю кратко охарактеризовать деятельность юридических лиц на примере общества с ограниченной ответственностью и частного предприятия как наиболее популярных организационно – правовых форм на сегодняшний день.

ИТАК, ЧТО ЖЕ ПРЕДСТАВЛЯЕТ ИЗ СЕБЯ ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ (ООО)?

Обществом с ограниченной ответственностью является учрежденное одним или несколькими лицами (участниками) общество, уставный капитал которого разделен на доли, размер которых устанавливается уставом.

Особенностью ООО является то, что участники общества с ограниченной ответственностью не отвечают по его обязательствам и несут риск убытков, связанных с деятельностью общества, лишь пределах стоимости своих вкладов. Отсюда и название организационно правовой формы – «общество с ограниченной ответственностью».

Количество участников ООО может быть от 1 до 100 человек.

Требования к минимальному размеру уставного капитала на данный момент нет, это может быть и 1 гривна.

Уставный капитал общества с ограниченной ответственностью состоит из вкладов его участников. Размер уставного капитала равен сумме стоимости таких вкладов.

Уставный капитал общества определяет минимальный размер имущества общества, гарантирующего интересы его кредиторов.

При этом, уставный капитал общества может быть сформирован не только денежными средствами, но и практически любым имуществом.

В случае формирования уставного капитала общества имуществом, стоимость имущественного вклада оценивается участниками общества по своему усмотрению.

Высшим органом управления ООО являются общее собрание участников. Они имеют право принимать решения по любым вопросам деятельности общества.

Решение особо важных вопросов деятельности ООО, к примеру, его ликвидация, смена директора, увеличение или уменьшение уставного капитала законом относится к исключительной компетенции ООО, т.е. эти вопросы не могут быть переданы на разрешение директора или дирекции.

Решения общего собрания участников ООО являются правомочными, если на собрании присутствуют участники, владеющие не менее чем 50 % голосов (больший кворум может быть предусмотрен уставом общества. Меньший – нет).

Отсюда моя рекомендация – стараться делать так, чтобы количество голосов участников не было равно, т.е. по 50 %, так как в случае какого – либо конфликта между участниками проведение общего собрания участников может быть заблокировано.

Исполнительным органом ООО может быть директор единолично или дирекция во главе с генеральным директором.

В случае если участников ООО три и больше – в ООО из числа участников создается еще один орган, ревизионная комиссия, которая осуществляет контроль за деятельностью директора или дирекции.

Учредительным документом ООО является устав. В уставе в обязательном порядке отображаются данные о размере уставного капитала, с определением доли каждого участника; состав и компетенцию органов управления и порядок принятия ими решений; размер и порядок формирования резервного фонда; порядок передачи (перехода) долей в уставном капитале.

Впрочем, за разработкой устава целесообразно обратиться к специалистам, так как этот документ весьма емкий, важный и должен содержать очень много данных.

Подписи участников общества на уставе желательно (а в скором времени будет обязательно) заверить у нотариуса.

Пример 2
Два товарища – врача Максим и Денис решили заняться собственной медицинской практикой. У Максима есть 50 тыс. грн. У Дениса так же есть 50 тыс. грн.

Как им объединить свои активы, четко прописать права и обязанности каждого, как разделить доходы и расходы, как управлять всем этим и кто вообще за все это будет отвечать?

Конечно, Максим и Денис могут просто ударить по рукам, устно договорится обо всем и пытаться работать как ФЛП либо, как вариант, заключить договор о совместной деятельности.

Но как тогда кому из них получать лицензию, кому платить налоги, как справедливо распределять доходы и убытки, как, в случае чего, мирно разойтись.

Ведь всем известно, что там, где начинаются деньги – там быстро заканчиваются друзья… К превеликому сожалению, конечно.

Да и как осуществлять свою бизнес – деятельность не отождествляя с ней напрямую себя?

Юридическое лицо, в частности, общество с ограниченной ответственностью (далее – ООО) может помочь закрепить отношения Максима и Дениса на достаточно высоком юридическом уровне.

Так, Максим и Денис принимают решение создать ООО «МАКСДЕН» с уставным капиталом в 100 тыс. грн.

Максим вносит в уставный капитал ООО «МАКСДЕН» свои 50 тыс. грн., а Денис – свои.

Максим и Денис оценивают свои вклады в равных частях, по 50 тыс. и, таким образом, приобретают одинаковые равные голоса и влияние в управлении обществом, а так же в равной доле распределяют между собой доходы от деятельности ООО «МАКСДЕН» — дивиденды.

Максим и Денис прописывают в уставе ООО «МАКСДЕН» порядок распределения расходов и доходов между ними и выбирают наемного директора ООО «МАКСДЕН» — Руслана ( в нашем случае, предположим, тоже врача).

Кстати, вносить свои вклады в уставный капитал общества не обязательно сразу, это можно сделать в течение года после регистрации общества.

Все это дело регистрируется и в итоге получаем ООО ««МАКСДЕН», учредителями и «самыми главными» руководителями которого являются Максим и Денис. Они на своем собрании принимают решения по любым (как правило, по ключевым) вопросам деятельности ООО ««МАКСДЕН».

Иными словами, создав ООО «МАКСДЕН» и внеся свои вклады в уставный капитал этого общества, Максим и Денис стали владельцами корпоративных прав ООО «МАКСДЕН».

Корпоративные права по своей природе являются не чем иным как правом принимать участие в управлении обществом, правом получать дивиденды (прибыль) от деятельности общества и правом получить часть имущества ООО при его ликвидации или выходе участника из состава участников ООО.

При определенных условиях корпоративные права могут быть объектом сделок – их, к примеру, можно продавать, дарить, передавать в залог, завещать.

Текущей деятельностью ООО ««МАКСДЕН» руководит наемный директор Руслан. Кстати, при желании, стать директором ООО «МАКСДЕН» может кто-либо из его участников.

Деньги, внесенные Максимом и Денисом на счет ООО ««МАКСДЕН» как вклады в уставный капитал компании, в общей сумме 100 тыс. грн. становятся собственностью общества.

Общество использует для аренды помещения, первоначальной закупки оборудования, получения лицензии и пр.

Как взносы в уставный капитал ООО ««МАКСДЕН» Максим и Денис могут внести не только деньги, но и другое имущество. К примеру, Максим вносит в уставный капитал ООО «МАКСДЕН» помещение для размещения медицинского кабинета, а Денис – оборудование.

Они оценивают стоимость этих вкладов по своему усмотрению и получают части в уставном капитале ООО ««МАКСДЕН» в соответствии со своими вкладами.

Например, помещения Максима оценили в 70 тыс. грн., а оборудование Дениса в 30 тыс. грн.

Таким образом, Максим получает долю в размере 70 % уставного капитала (и, соответственно, голосов в общем собрании участников общества и 70 % прибыли), а Максим – 30 %.

При необходимости Максим или Денис могут выйти из ООО «МАКСДЕН» получив при этом причитающиеся им дивиденды и имущество ООО «МАКСДЕН» равное стоимости их вкладов.

Кроме того, Максим или Денис могут продать свои корпоративные права

Итак, мы видим, что путем создания ООО «МАКСДЕН» Максим и Денис достаточно четко определили свои отношения и место каждого в ведении бизнеса.
По – моему, это неплохо.

Сразу скажу, пока не забыл, что настоятельно не рекомендую распределять части в уставном капитале ООО, участниками которого являются 2 человека, в равных частях, т.е. 50 / 50 %, так как в случае корпоративного конфликта все ключевые решения учредителей (участников) общества, могут быть заблокированы (поскольку не соберется 50 % кворум).

Итак, если вы остановили свой выбор на ООО, что же нужно для регистрации?

Необходимо провести собрание участников будущего общества и составить протокол учредительного собрания, в котором четко прописать ваше решение о создании общества, название общества, его местонахождение, состав участников общества, уставный капитал общества и распределение долей в уставном капитале между участниками, органы управления обществом.

Так же, на учредительном собрании необходимо утвердить устав общества. Подписи участников на уставе лучше заверить нотариально.

После этого, заполнить регистрационной заявление (можно найти тут: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0014-16).

Все документы относим государственному регистратору.

В процедуре разработки учредительных документов ООО, регистрации ООО, вроде бы чересчур сложного ничего нет, но эти действия уже потребуют определенной квалификации и знаний.

Надеюсь, что с помощью этой краткой характеристики ООО у читателей может сложиться общее представлении об этой организационно – правовой форме юридического лица.

В следующей статье мы расскажем , как основать ЧАСТНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ

Желаю Вам крепкого здоровья и успехов во всех начинаниях!

Искренне ваш,
Антон Сычев

https://medprosvita.com.ua/kak-nachat-svoyu/

Хотим практиковать самостоятельно!
21:40, 29 Сентябрь 2016

А. Сычев,
Адвокат

Любая работа священна и достойна уважения. Но невозможно не согласиться с тем, что обидно, когда труд, например, парковщика автомобилей оценивается наравне с трудом специалиста, который потратил годы и деньги на обучение, на профессиональное становление, а тут…

Многие из нас работают по найму. И эта работа имеет свои плюсы и минусы.

По моему глубокому убеждению, основным, если не единственным, плюсом работы по найму является относительно стабильная работа с постоянным, хотя зачастую и не очень большим доходом.

Пожалуй, на этом положительные моменты работы по найму заканчиваются. А полная зависимость от работодателя, нередко случающиеся злоупотребления, ведущие к невозможности принадлежать самому себе и своей семье, медленное продвижение по карьерной лестнице, нежелание работодателя оценивать вашу работу по достоинству, «профессиональное выгорание» и вовсе могут загнать в депрессию.

Наиболее предприимчивых из нас не покидает мечта уйти от работодателя или, на худой конец, свести его влияние на нашу жизнь к минимуму.

Думаю, что такие мысли нередко посещают и наших уважаемых работников медицины.

Но тут на пути стает масса препятствий. Начиная от финансовых, например, боязнь лишиться постоянного дохода, отсутствие стартового капитала и т.п., заканчивая организационными – как вообще организовать свой бизнес, как его зарегистрировать, какую организационную форму избрать, куда идти, а куда и бежать, какие документы собирать, какие документы получать, какую систему налогообложения избрать и прочее, прочее, прочее.

Предлагаю в этой статье, а скорее — серии статей, вместе попытаться в общих чертах разобраться в формальной, юридической стороне вопроса и попробовать составить некий примерный алгоритм действий, который, я надеюсь, будет полезным всем тем, кто планирует заняться частной медицинской практикой.

Итак, с чего же начать

Так как мы законопослушные граждане Украины, то и вести бизнес хотим легально.

Предоставление медицинских услуг – это, бесспорно, бизнес, который очень часто одновременно является и жизненным призванием. Во всяком случае, когда я обращаюсь к врачу за помощью, мне очень хочется, чтобы так и было.

По моему мнению, целесообразно начать с выбора организационно – правовой формы существования вашего бизнеса.

На сегодняшний день наиболее популярными организационно – правовыми формами, в которых можно вести собственный бизнес, является деятельность физического лица – предпринимателя (ФЛП) или создание юридического лица, как правило в форме общества с ограниченной ответственностью (ООО) или частного предприятия (ЧП).

Попробуем же в общих чертах охарактеризовать организационные особенности, порядок регистрации указанных выше форм ведения бизнеса и проанализировать возможные риски, связанные с выбором той или иной формы.

ФЛП

Физическим лицом – предпринимателем может стать любой совершеннолетний гражданин Украины, а также иностранец или лицо без гражданства.

Вопрос как стать предпринимателем несовершеннолетнему лицу затрагивать не будем.

Ведение бизнеса (хозяйственной деятельности) без регистрации предпринимательской деятельности может, как минимум, повлечь затраты финансового характера в виде уплаченных штрафов. И при заключении сделок с контрагентами будут возникать постоянные трудности.

Да и в Уголовном кодексе Украины (ст. 138) предусмотрена ответственность за незаконное занятие лечебной деятельностью без получения соответствующего разрешения, правда лицом, которое не имеет надлежащего медицинского образования, и, упаси Господь, в случае наступления тяжелых последствий для пациента.

Все это нам не нужно.

Не имея официального статуса предпринимателя невозможно получить лицензию на право осуществления медицинской практики (об этом поговорим позже).

Приобрести статус ФЛП, пройдя соответствующие процедуры регистрации, довольно просто, быстро и, что не может не радовать, абсолютно бесплатно. По этой причине я бы не рекомендовал вам, уважаемые читатели, обращаться за помощью к посредникам и переплачивать от 600 до 1500 грн. за их услуги по регистрации предпринимательской деятельности, поскольку все можно сделать самому.

Итак, нормативным актом, который регулирует порядок регистрации предпринимательской деятельности, является Закон Украины «О государственной регистрации юридических лиц, физических лиц — предпринимателей и общественных формирований» № 755-15 от 15.05.2003 года в редакции от 01.01.2016 года. Вот ссылка на закон: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15.

Согласно этому Закону (п. 14. ч. 1 ст. 1) регистрировать предпринимательскую деятельность физического лица могут исполнительные органы сельских, поселковых и городских советов, Киевская и Севастопольская городские, районные, районные в городах Киеве и Севастополе государственные администрации, нотариусы, аккредитованные субъекты — в случае государственной регистрации других юридических лиц и физических лиц – предпринимателей.

Я думаю, что вы без проблем найдете такого регистратора поблизости просто набрав соответствующий запрос в Google.

Для регистрации предпринимательской деятельности вам понадобится всего лишь заполнить небольшою регистрационное заявление (скачать форму заявления вы можете на сайте Министерства юстиции Украины по ссылке: http://ddr.minjust.gov.ua/uk/ca2e24618a14b7b3dce4f7529b03d998/dlya_fizychnyh_osib__pidpryemciv/ ).

Заявление можно заполнить как на компьютере, так и вручную, разборчиво, простой шариковой ручкой (тут не могу не улыбнуться, вспомнив легенды об особом почерке врачей).

Если все же с заполнением возникнут трудности, вы можете обратиться ко мне с вопросом посредством любых средств связи.

Заполнив регистрационное заявление, вооружайтесь паспортом, идентификационным кодом и направляйтесь к регистратору. Дам вам подсказку из практики – прихватите с собой копии паспорта и кода. Предоставление их регистратору законом не предусмотрено, но зачастую они все-таки их требуют.

Все, больше ничего не нужно. Как правило, на следующий день информация о Вас будет внесена в Единый государственный реестр юридических лиц и физических лиц – предпринимателей (кстати, вот он: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch/).

Дополнительно бежать в налоговую службу, в службу статистики и в кучу других служб уже, к счастью, не нужно. Вас возьмут на учет автоматически.

Забегая немного вперед скажу, что если вы изберете упрощенную систему налогообложения путем уплаты единого налога, целесообразно вместе с регистрационным заявлением подать государственному регистратору заявление о применении упрощенной системы налогообложения (его можно взять тут: http://zt.sfs.gov.ua/okremi-storinki/arhiv1/134272.html). Регистратор передаст в электронной форме это заявление в налоговую службу и вам не придется лишний раз туда бежать.

Кстати, если вы по каким-либо причинам не сможете лично прийти к регистратору, вы можете уполномочить другое лицо на осуществление регистрационных действий. Но для этого вам, в большинстве случаев, все равно придется идти к нотариусу и тратить не только время, а и лишние 200-250 гривен за заверение доверенности.

Все, вот вы уже и «ФЛП».

А что с ответственностью ФЛП по обязательствам, связанным с предпринимательской деятельностью?

Самым принципиальным моментом, который, на мой взгляд, следует учесть при ведении бизнеса в форме ФЛП, является то, что физическое лицо – предприниматель осуществляет свою деятельность самостоятельно, на свой риск И НЕСЕТ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ПО СВОИМ ОБЯЗАТЕЛЬСТВАМ ВСЕМ СВОИМ ИМУЩЕСТВОМ.

Это очень важно учитывать, так как занимаясь медицинской практикой, как и в любом бизнесе, можно столкнуться с различными проблемами, спорами. К примеру, начиная от имущественных требований недовольных клиентов, партнеров, контрагентов, арендодателей и пр., заканчивая требованиями налоговых и иных государственных органов, которые далеко не всегда являются законными. Как говорится, скоро все работающие вымрут и останутся одни проверяющие и контролирующие. Шутка конечно, но этого нельзя не учитывать.

Имея какой-либо спор или судебную тяжбу наш предприниматель — врач должен всегда четко осознавать, что при неблагоприятном исходе взыскание по таким спорам может быть обращено на практически любое его имущество, движимое и недвижимое, счета в банках, депозиты и прочее. В том числе и на имущество, в котором имеется лишь доля собственности предпринимателя (так называемая общая совместная и общая долевая собственность) – на эту долю.

Это принципиальный момент, который ФЛП должен всегда помнить, учитывать, и при стечении определенных обстоятельств «позаботиться» о том, чтобы отвести удар от своего имущества.

Принципиально иной подход законодательно урегулирован в вопросах ответственности ООО и ЧП, об этом мы поговорим чуть позже.

Что с налогами?

Тема налогообложения весьма обширна и непроста.

Попытаемся дать краткую характеристику возможных систем налогообложения для ФЛП, который планирует предоставлять медицинские услуги.

Надеюсь, что такая характеристика даст возможность нашему предпринимателю в общих чертах оценить возможные варианты и «присмотреться» к одной из систем.

ФЛП может применять общую систему налогообложения, может быть плательщиком НДС, а может и не быть. Так же наш предприниматель — врач может избрать упрощенную систему налогообложения путем уплаты единого налога.

Краткая характеристика упомянутых систем выглядит примерно подобным образом:

Общая система:

Налог на доходы физических лиц – 18 %. Объектом налогообложения является чистый налогооблагаемый доход, то есть разница между общим налогооблагаемым доходом (выручка в денежной и неденежной форме) и документально подтвержденными расходами, связанными с хозяйственной деятельностью такого физического лица — предпринимателя.
Есть возможность учитывать документально подтвержденные доходы, связанные с предпринимательской деятельностью.
Единый социальный взнос – 22 % с чистого налогооблагаемого дохода. Единый социальный взнос не может быть меньше установленного законом минимума (минимум это 22 % от минимальной заработной платы, установленной законом в месяце, в котором получен доход. Например, в сентябре 2016 года размер минимальной заработной платы установлен в 1450,00 грн. Таким образом, минимальный размер единого социального взноса равен 319 грн. (22% × 1450 грн.)
Таким образом, затраты на оплату налогов и сборов будут напрямую зависть от декларируемых предпринимателем доходов и расходов.

Единый налог

Суть упрощенной системы налогообложения заключается в том, чтобы минимизировать финансовые, кадровые и временные затраты малого бизнеса на оплату и администрирование налогов и сборов.

Зачастую по этой причине начинающие, да и опытные бизнесмены останавливаются именно на упрощенной системе налогообложения.

В принципе, если задаться целью, отчетность и оплату налогов и иных обязательных платежей можно осуществлять и самому, это наверно проще, чем лечить пациентов. Но я сторонник того, что каждый должен заниматься своим делом и не тратить время и нервы на несвойственные ему занятия.

По моему мнению, наш ФЛП может зарегистрироваться плательщиком единого налога второй или третьей группы.

Вторая группа плательщиков единого налога предполагает:

Что предприниматель будет предоставлять услуги исключительно населению и другим плательщикам единого налога (как физическим лицам – предпринимателям, так и юридическим лицам). Это важно.
Доход от предпринимательской деятельности не будет превышать 1 500 000 грн. в календарный год.
Предприниматель не использует труд наемных работников или количество наемных работников, которые пребывают с ним в трудовых правоотношениях одновременно, не превышает 10 лиц.
Ставка единого налога для предпринимателя – плательщика единого налога второй группы устанавливается в процентах от минимальной заработной платы, установленной законом на первое января отчетного года.
Для плательщиков налога второй группы устанавливается ставка единого налога в пределах до 20 % от минимальной заработной платы.

Конкретные ставки в пределах до 20 % устанавливаются органами местного самоуправления. Сейчас, как правило, со ставками можно ознакомиться на сайтах соответствующих местных советов.

Размер единого социального взноса определяется предпринимателем самостоятельно, но он не может быть меньше установленного законом минимума (мы помним, что минимальный размер единого социального взноса это 22 % от минимальной заработной платы).
В случае, если предпринимателем – плательщиком единого налога является пенсионер по возрасту или инвалид, которые получают соответственно пенсию или социальную помощь, они освобождаются от обязанности уплаты единого социального взноса, но могут его оплачивать на добровольных началах.
Итак, мы можем примерно посчитать, что стоимость содержания нашего ФЛП на второй группе, к примеру, в сентябре 2016 года будет:

— от 145 до 290 грн. единого налога (1450 грн. х ставку единого налога в %).

Мы помним, конкретные ставки единого налога устанавливаются органами местного самоуправления в пределах от 10 % до 20 % от минимальной заработной платы;

— 319 грн. единого социального взноса (1450 грн. х 22 %).

Итого получается сумма от 464 грн. до 609 грн.

Третья группа плательщиков единого налога отличается от предыдущей группы и предполагает:

Что предприниматель может предоставлять услуги любым субъектам (как населению, так и физическим лицам – предпринимателям, юридическим лицам не зависимо от того, являются ли они плательщиками единого налога).
Количество наемных работников не ограничено.
Годовой доход от предпринимательской деятельности не может превышать 5 000 000 грн.
Как и в предыдущей группе, у предпринимателя отсутствует возможность уменьшать размер налогооблагаемого дохода на сумму документально подтвержденных затрат, связанных с предпринимательской деятельностью.
Как и в предыдущей группе есть возможность не платить единый социальный взнос если предпринимателем – плательщиком единого налога является пенсионер по возрасту или инвалид, которые получают соответственно пенсию или социальную помощь.
К налогообложению предпринимателя на третьей группе применяется совершенно другой подход.
В отличии от плательщика единого налога второй группы, наш предприниматель на третьей группе платит единый налог не в процентах от заработной платы, а в процентах от своего дохода.

При этом, ставка единого налога: 3 % от дохода в случае, если ФЛП является плательщиком НДС и 5 % если ФЛП не является плательщиком НДС.

Доходом для плательщика единого налога третьей группы является: доход, полученный в течение налогового (отчетного) периода в денежной форме (наличной и/или безналичной), материальной или нематериальной форме.

При этом в доход не включаются полученные ФЛП пассивные доходы в виде процентов, дивидендов, роялти, страховые выплаты и возмещения, а также доходы, полученные от продажи движимого и недвижимого имущества, принадлежащего на праве собственности физическому лицу и использующиеся в его хозяйственной деятельности.

Таким образом, налоговая нагрузка на предпринимателя, который избрал третью группу единого налога, напрямую зависит от декларируемых им доходов.

Не следует забывать, что в случае, если в трудовых отношениях с нашим предпринимателем – врачом пребывают наемные работники, на предпринимателя возлагаются функции налогового агента, то есть он становится ответственным за удержания налога с доходов работников, которые он им выплачивает.

Кроме того, по общему правилу наш предприниматель будет вынужден «со своего кармана» оплатить за таких работников единый социальный взнос в размере 22 % от их доходов, но не менее, чем предусмотренный законом минимум (22 % от минимальной заработной платы). Из этого правила бывают и исключения. К примеру, если заработная плата, больничные выплачивается работникам, которые работают у предпринимателя по совместительству, единый социальный взнос оплачивается в размере 22% от фактических выплаченных доходов без привязки к его минимальному размеру.

Какую бы систему налогообложения предприниматель не выбрал, ему, после регистрации как ФЛП, необходимо в налоговой службе зарегистрировать книгу учета доходов и расходов. Эта книга имеет установленную форму для каждой системы, стоит недорого и зачастую продается в магазинчиках, размещенных в налоговых инспекциях или рядом с ними.

Оценив указанные системы налогообложения, по моему мнению, очень выгодной кажется упрощенная система налогообложения для плательщика единого налога второй группы.

Вероятно, она в силу своей относительной простоты администрирования и умеренных ставок налога и ЕСВ может отлично подойти для уважаемых врачей, которые только планируют заняться частной медицинской практикой.

В последующем систему налогообложения можно менять исходя из интересов оптимизации налоговой нагрузки.

И что?

Безусловно, чтобы разобраться во всех нюансах, которые могут возникать в повседневной деятельности любого предприимчивого человека, в том числе и врача, мало будет и десяти томов трудов рукописных.

Целью данной статьи (или серии статей, как получится), как и говорилось выше, было создание некоего путеводителя, который поможет уважаемым читателям портала, которые только задумываются о частной практике, хотя бы поверхностно разобраться в хитросплетениях нашего законодательства, получить общее представление об организационно – правовых формах, в которых можно вести собственный бизнес, ознакомиться с характеристиками систем налогообложения, которые нам предлагает Налоговый кодекс Украины.

По этой же причине я умышленно не приводил умные и длинные цитаты из многочисленных нормативно – правовых актов , в которых, порой, сложно разобраться не то что врачу, а и маститому юристу с двумя прицепами знаний и регалий. Надеюсь, что я не ошибся.

В этой статье я попытался дать общую характеристику деятельности физического лица – предпринимателя, пробежав глазами по которой и не затрачивая много времени читатели портала смогут сложить представления об этой форме ведения бизнеса.

Но конечно, на этом тема не заканчивается. В следующих материалах я попытаюсь в доступной форме дать характеристику деятельности иных организационно – правовых форм ведения бизнеса путем создания юридического лица, а также проанализировать риски, связанные с деятельностью юридического лица, для его учредителей — врачей.

Также мы коснемся вопроса получения лицензии на право занятия медицинской практикой и предусмотренных законом возможных форм предоставления медицинских услуг.

Желаю Вам крепкого здоровья и успехов во всех начинаниях!

Искренне ваш,
Антон Сычев

Хабарі забезпечують до 90% доходів лікарів

Медична реформа
середа, 14 вересня 2016 року, 08:02

Про одну проблему знають геть усі: заробітна плата лікарів – низька і аж ніяк не приваблива. За результатами І півріччя 2016 року середньомісячна офіційна (!) заробітна плата працівника сфери охорони здоров’я становила 3191 грн на місяць. Це на 34% нижче, ніж в середньому по економіці та на 42% нижче, ніж в середньому для промисловості. 90% працівників охорони здоров’я отримує зарплату нижче середньої по країні. Водночас, за даними досліджень, до 90% доходів лікарів складають хабарі.
Інша проблема менш очевидна – оплата праці медика-бюджетника не має або майже на має відношення до того як, власне, медики лікують. Зарплата мало залежить від якості, кількості та типу послуг що надаються. Преміювання та встановлення надбавок (крім доплат за часткове заміщення вакантних посад, стаж, кваліфікаційну категорію) відбувається нечасто через брак фінансових ресурсів. Якщо ж доплати та надбавки все ж таки призначаються, то критерії оцінки роботи персоналу непрозорі. Ці доплати призначають керівники на свій розсуд. В свою чергу керівники державних медичних закладів також не мають стимулів лікувати краще. Таким чином, найбільш вагомими факторами, що визначають диференціацію заробітних плат є стаж роботи та відносини з керівником закладу. Це спотворює всі стимули працювати більше, ефективніше.

http://cost.ua/news/460-zp-likariv

А тут цікаві коментарі по цій замітці. http://www.epravda.com.ua/news/2016/09/16/605804/

Уряд відсторонив затриманого заступника міністра від посади
1367 ПЕРЕГЛЯДІВ 0
П'ятниця, 8 липня 2016, 11:29
1 0 1 10

Кабінет міністрів відсторонив від посади заступника міністра охорони здоров'я Романа Василишина.
Про це заявив прем'єр Володимир Гройсман в п'ятницю на брифінгу, який уряд провів скасованої через блокування ВР години запитань.
"До речі, ми прийняли рішення його відсторонити від посади, що є абсолютно логічним", - сказав він.
"Сядуть, аж загуде. От і починають сидіти. І ніхто їм не допоможе. І я хочу подякувати і СБУ, і ГПУ і НАБУ за те, що вони сьогодні роблять. Треба вичищати і випалювати розпеченим залізом те, що донедавна було "нормальним явищем" – це корупція. І в нафтогазовому секторі, і в медичному секторі, і у владі", - сказав він.
Раніше у п'ятницю правоохоронці затримали на хабарі заступника міністра охорони здоров'я України.
Джерела УП повідомляють, что затримали заступника міністра Романа Василишина.
Українська правда

http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/8/7114114/

Грицак і Луценко розповіли про схему поборів заступника міністра Василишина
2766 ПЕРЕГЛЯДІВ 1
П'ятниця, 8 липня 2016, 11:38
9 0 1 16

AdRiver
Заступник міністра охорони здоров'я Роман Василишин через посередника збирав побори з паціентів за проведення урологічних операцій.
Про це у п'ятницю повідомили керівник СБУ Василь Грицак і генпрокурор Юрій Луценко під час спільного брифінгу.
Грицак, зокрема заявив, що хабарництво мало системний характер.
"При чому робив він (Василишин – ред..) це з особливим цинізмом", - сказав Грицак, додавши, що він з Луценком "були шоковані" побаченими матеріалами справи.
"Уявіть собі, що хабарництво було побудовано таким чином, що лікарі одного з відділення лікарні, яку він очолював, це Олександрійська лікарня, збирали гроші з хворих пацієнтів за проведення операцій", - розповів Грицак.
"Вчора він був затриманий слідчо-оперативною групою Гепрокуратури і СБУ під час отримання частини неправомірної вигоди", - сказав Грицак.
За його словами, всього під час затримання і проведених обшуків вилучено більше 50 тисяч доларів і 320 тисяч гривень.
Луценко додав, що "це була група змовників".
"Василишин представив колективу Олександрійської лікарні уродженця міста Донецька Серняка Юрія Петровича, який став обіймати посаду директора урологічного центру цієї клінічної лікарні і особисто розприділяв лікарів на операції, за кожну з яких лікарі вимагали гроші у пацієнтів і здавали цьому Серняку. Серняк ці гроші акумулював і раз в тиждень від 50 до 100 тисяч гривень, лише з цього центру отримував заступник міністра", - розповів деталі Луценко.

За словами Луценка, правоохоронці 5 разів фіксували передачу грошей.
"Серняк зараз дає викривальні покази, підтверджуючи повністю кримінальну схему. Сам Василишин від дачі показів відмовився", - сказав Луценко.

http://www.pravda.com.ua/news/2016/06/30/7113275/

НАБУ і поліція затримали на хабарі головного санітарного лікаря України Святослава Протаса.
Про це на своїй сторінці у Facebook написав глава МВС Арсен Аваков.
"Тільки що, в робочому кабінеті, затриманий Головний санітарний лікар України Святослав Протас з начальником департаменту Санітарної служби України Чепурним", - написав він.
"Одночасно по всій країні, проводяться обшуки, допитуються 19 головних санітарних лікарів областей, частина з яких також будуть затримані", - додав Аваков.
За словами Авакова, група чиновників, на чолі з Протасом, "розробила і впровадила злочинну схему по розкраданню великої суми бюджетних коштів".
"На переведенні в готівку та отриманні першого ж траншу викрадених коштів (400 000 грн), учасники афери були затримані", - написав він.

Аваков зазначив, що операція проводилася і розроблялася спільно Нацполіціею і НАБУ. За його словами "за час спостереження задокументовано 11 фактів вимагання та отримання Протасом від підлеглих хабарів".
Олександр Шумілін, УП

Відкрити приватну медпрактику стане простіше

Затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики, що встановлюють обов’язкові для виконання організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата.
При цьому зменшено обсяг даних, які має декларувати суб’єкт господарювання для отримання ліцензії, а також скорочено перелік документів, які подаються до заяви про отримання ліцензії.
Це відомості про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня, а також два примірника опису доданих документів.
Сторінки відомостей нумерують, прошивають, засвідчують підписом здобувача ліцензії (уповноваженої ним особи) та скріплюють печаткою суб’єкта господарювання (за наявності).
Дія Ліцензійних умов поширюється на всіх юросіб незалежно від їх організаційно-правової форми та фізосіб-підприємців, які провадять діяльність з медпрактики.
Останнім, зокрема, надано можливість відкривати медпрактику без медичної освіти. Але в такому разі підприємець зобов’язаний укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей. Суб’єкт господарювання, що вперше утворює заклад охорони здоров’я, та фізособа-підприємець не пізніше ніж за місяць з моменту отримання повідомлення від МОЗ про видачу йому ліцензії укладає трудовий договір з медпрацівниками, які були заявлені в поданих документах. Постанова КМУ від 02.03.2016 № 285

http://chp.com.ua/all-news/item/41170-vidkriti-privatnu-medpraktiku-stane-prostishe

Значит, что мы таки добились отмены Відомости о наличии нормативно-правовых документов - маразму пришёл конец - УРА!!!!

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248955651

Останні надходження актів КМУ

Для дерегуляції підприємницької діяльності в сфері охорони здоров'я та покращення медичного обслуговування населення Урядом затверджено ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики. Постанова Уряду зменшує обсяг даних, які повинен декларувати суб'єкт господарювання для отримання ліцензії, а також скорочує перелік документів, які подаються до заяви про отримання ліцензії. Документ містить положення, які сприятимуть впровадженню європейських підходів в роботу ліцензіатів, передбачається можливість для розвитку державно-приватного партнерства, приватного медичного сектору, що в свою чергу, наблизить якісні медичні послуги до населення. Зокрема: - надає можливість відкривати медичну практику фізичним особам - підприємцям, що не мають медичної освіти, але наймати на роботу тих, хто її має. Ця норма надасть можливість залучати інвестиції та розширить доступ до надання медичної допомоги у непрестижних регіонах; - вилучає норми щодо обов'язкової наявності у фізичної особи - підприємця вищої кваліфікаційної категорії за відповідною спеціальністю, що надає йому право створювати робочі місця та наймати лікарів за заявленою спеціальністю; - встановлює норми щодо якості надання медичної допомоги пацієнтам відповідно до стандартів та протоколів, затверджених МОЗ України.

Текст документа:“Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики ” № 285 — редакція від 02.03.2016

Герб України
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 2 березня 2016 р. № 285

Київ

Про затвердження Ліцензійних умов провадження
господарської діяльності з медичної практики

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 7 і абзацу першого частини другої статті 9 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики, що додаються.
Прем’єр-міністр України А. ЯЦЕНЮК
Інд. 73

Ліцензійні умови, що додаються:

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 березня 2016 р. № 285
ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ
провадження господарської діяльності з медичної практики
Загальна частина
1. Ці Ліцензійні умови встановлюють організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов’язкові для виконання під час провадження господарської діяльності з медичної практики, а також визначають вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики (далі — ліцензія).
2. Ліцензіат зобов’язаний виконувати вимоги цих Ліцензійних умов, а здобувач ліцензії — їм відповідати.
3. Дія цих Ліцензійних умов поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та фізичних осіб — підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики.
Дія цих Ліцензійних умов не поширюється на господарську діяльність, пов’язану із здійсненням судово-медичної гістології, судово-медичної експертизи, судово-медичної імунології, судово-медичної криміналістики, судово-медичної токсикології, судово-медичної цитології, судово-психіатричної експертизи.
4. Терміни у цих Ліцензійних умовах вживаються у такому значенні:
відокремлений структурний підрозділ — підрозділ закладу охорони здоров’я, який розташований поза його основним місцезнаходженням і провадить господарську діяльність з медичної практики;
господарська діяльність з медичної практики (далі — медична практика) — вид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, який провадиться закладами охорони здоров’я та фізичними особами — підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі ліцензії.
Інші терміни вживаються у значеннях, визначених Основами законодавства України про охорону здоров’я та Законом України “Про ліцензування видів господарської діяльності” (далі — Закон).
5. Здобувач ліцензії для її отримання подає у спосіб, передбачений частиною першою статті 10 Закону, до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії за формою згідно з додатком 1.
6. До заяви про отримання ліцензії, крім документів, передбачених статтею 11 Закону, додаються за підписом здобувача ліцензії або уповноваженої ним особи відомості про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня (додаток 2). Сторінки відомостей нумеруються, прошиваються, засвідчуються підписом уповноваженої особи та скріплюються печаткою суб’єкта господарювання (за наявності).
У разі утворення юридичною особою кількох закладів охорони здоров’я відомості про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня заповнюються суб’єктом господарювання для кожного закладу охорони здоров’я окремо.
У разі провадження фізичною особою — підприємцем медичної практики за кількома місцями її провадження відомості про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня заповнюються для кожного місця провадження окремо.
Опис документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії (додаток 3), подається у двох примірниках.
7. У разі наявності підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов’язаний протягом одного місяця подати до органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії за формою згідно з додатком 4 та документи, визначені частиною п’ятнадцятою статті 13 Закону.
8. У разі реорганізації ліцензіата — юридичної особи (поділ, злиття, приєднання чи перетворення) ліцензіат забезпечує належне збереження медичної документації.
Організаційні вимоги
9. Медична практика ліцензіатом провадиться:
за лікарськими спеціальностями та спеціальностями молодших спеціалістів з медичною освітою, перелік яких затверджений МОЗ;
за видами медичної допомоги (екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована), третинна (високоспеціалізована), паліативна, медична реабілітація);
за місцем (місцями) її провадження, яке (які) зазначені у заяві про отримання ліцензії та в документах, що додавалися до неї (з урахуванням внесених до них змін, поданих ліцензіатом органові ліцензування).
10. За місцем проживання (перебування) пацієнта може надаватися:
первинна медична допомога;
вторинна (спеціалізована) медична допомога, яка може надаватися в амбулаторних умовах;
невідкладна та екстрена медична допомога;
паліативна допомога, зокрема психологічна допомога;
допомога у проходженні медичної реабілітації;
виїзна (мобільна) консультативно-діагностична допомога.
11. У медичній практиці ліцензіат застосовує тільки ті методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації, лікарські засоби, медичні вироби, вироби медичного призначення та дезінфекційні засоби, що не заборонені до застосування МОЗ.
12. Суб’єкт господарювання, який є закладом охорони здоров’я:
1) повинен мати затверджені в установленому законодавством порядку:
статут закладу охорони здоров’я або положення про заклад охорони здоров’я (залежно від організаційно-правової форми);
штатний розпис;
положення про його структурні підрозділи (зокрема відокремлені);
посадові інструкції працівників;
правила внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я;
локальні протоколи (маршрути пацієнтів) згідно з клінічними протоколами та стандартами медичної допомоги (медичними стандартами), затвердженими МОЗ, або діяти на підставі уніфікованих клінічних протоколів, затверджених МОЗ;
2) повинен пройти акредитацію закладу охорони здоров’я у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 765 “Про затвердження Порядку акредитації закладу охорони здоров’я” (Офіційний вісник України, 1997 р., число 29, с. 61; 2013 р., № 2, ст. 40).
Найменування закладу охорони здоров’я повинно відповідати найменуванню у переліку закладів, затвердженому МОЗ та/або іншим центральним органом виконавчої влади.
13. Ліцензіат зобов’язаний:
1) розмістити біля входу до закладу охорони здоров’я, його відокремленого структурного підрозділу вивіску або інформаційну табличку із зазначенням найменування закладу охорони здоров’я та юридичної особи, а фізична особа — підприємець — вивіску або інформаційну табличку із зазначенням прізвища, імені, по батькові ліцензіата та переліку медичних спеціальностей, за якими провадиться медична практика;
2) зберігати документ, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії;
3) зберігати протягом дії ліцензії документи, копії яких подавалися до органу ліцензування, а також документи (копії), які підтверджують достовірність даних, що зазначалися здобувачем ліцензії у документах, які подавалися до органу ліцензування;
4) провадити медичну практику за спеціальностями, які зазначалися в документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії, або повідомленні про зміни;
5) мати у наявності прилади, обладнання, оснащення відповідно до профілю та рівня надання медичної допомоги. Мінімальний перелік обладнання, устаткування та засобів, необхідних для оснащення конкретного типу закладу охорони здоров’я, його відокремленого структурного підрозділу, а також для забезпечення діяльності фізичних осіб — підприємців визначається табелем матеріально-технічного оснащення;
6) забезпечити умови для вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до приміщень;
7) затвердити перелік законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати такі засоби вимірювальної техніки на періодичну повірку;
Cool

призначити уповноважену особу за вхідний контроль якості лікарських засобів;
9) забезпечувати внутрішньолабораторний і зовнішній контроль якості лабораторних вимірювань (у разі наявності в структурі закладу лабораторії);
10) повідомляти органу ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії. Повідомлення про зміни даних надсилається у будь-який зручний для ліцензіата спосіб (нарочно, поштовим відправленням або в електронному вигляді) у місячний строк з дня настання таких змін. У повідомленні зазначаються тільки ті відомості, які змінилися;
11) вести обліково-звітні статистичні форми у сфері охорони здоров’я відповідно до заявлених спеціальностей та подавати статистичні звіти в установлені строки до органів державної статистики відповідно до статей 13 та 18 Закону України “Про державну статистику”;
12) здійснювати контроль якості надання медичної допомоги;
13) надавати медичну допомогу та медичні послуги відповідно до локальних протоколів або на підставі уніфікованих клінічних протоколів, затверджених наказами МОЗ;
14) дотримуватися стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), уніфікованих клінічних протоколів, затверджених МОЗ;
15) надавати якісну та своєчасну медичну допомогу та медичні послуги пацієнтам;
16) безоплатно надавати відповідну невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях;
17) надавати пацієнту (законному представнику) в доступній формі інформацію про стан його здоров’я, мету здійснення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я;
1 Cool

зберігати лікарську таємницю;
19) здійснювати медичне втручання після отримання згоди на медичне втручання, крім випадків надання невідкладної медичної допомоги;
20) забезпечити наявність, доступність та укомплектованість аптечок для надання невідкладної медичної допомоги;
21) інформувати територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства, про надзвичайні події та ситуації, що становлять загрозу для здоров’я населення, санітарного та епідемічного благополуччя, у визначені МОЗ строки;
22) дотримуватися вимог до ведення форм первинної облікової документації, що затверджені МОЗ;
23) дотримуватися правил зберігання та здійснення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах;
24) дотримуватися порядку видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян;
25) дотримуватися встановлених санітарних норм, зокрема щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, вивезення, знищення побутового сміття та медичних відходів;
26) дотримуватися вимог Порядку та умов обов’язкового страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов’язків, а також на випадок настання у зв’язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1998 р. № 1642 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 42, ст. 1552);
27) забезпечити присутність керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення органом ліцензування перевірки додержання цих Ліцензійних умов;
2 Cool

забезпечити організацію здійснення медичних оглядів найманих працівників відповідно до вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 21, ст. 950) та Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим МОЗ.
14. Хірургічні втручання (планові та невідкладні), виконання яких потребує стаціонарних умов, ліцензіат повинен здійснювати на матеріально-технічній базі закладів охорони здоров’я, які надають відповідний вид медичної допомоги:
в операційних блоках, які повинні бути ізольовані від усіх груп приміщень закладу охорони здоров’я і мати доступне сполучення з приміщеннями відділень анестезіології та реанімації, палатними відділеннями хірургічного профілю, приймальним відділенням;
у закладах охорони здоров’я, що надають вторинний (спеціалізований) та третинний (високоспеціалізований) вид медичної допомоги та забезпечені відповідним матеріально-технічним оснащенням.
15. Надання консультативної медичної допомоги із застосуванням телемедичних засобів здійснюється згідно з вимогами МОЗ із забезпеченням захисту медичної інформації.
16. Суб’єкт господарювання, який має у своїй структурі клініко-діагностичні лабораторії (біохімічні, імунологічні, вірусологічні, мікробіологічні, медико-генетичні, патогістологічні та інші), забезпечує їх атестацію/акредитацію, зовнішній та внутрішній контроль якості досліджень і вимірювань.
17. Виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, а також рецептів на дозволені до застосування в Україні лікарські засоби, віднесені до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, здійснюється ліцензіатами відповідно до правил, затверджених МОЗ.
18. Забезпечення медичною допомогою працівників підприємств, установ, організацій, вихованців (учнів, студентів) загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, здійснення передрейсових та післярейсових оглядів водіїв здійснюється шляхом:
укладення такими підприємствами, установами, організаціями та закладами договору з амбулаторно-поліклінічним закладом, що має ліцензію, згідно з яким відповідні послуги надаватимуться відокремленим структурним підрозділом амбулаторно-поліклінічного закладу;
або відкриття на таких підприємствах, в установах, організаціях та закладах медичних кабінетів фізичними особами — підприємцями, які провадять медичну практику на підставі ліцензії;
або отримання такими підприємствами, установами, організаціями та закладами ліцензії та відкриття на підставі їх розпорядчого документа медичного кабінету без утворення закладу охорони здоров’я, що діятиме відповідно до положення про такий кабінет.
19. Суб’єкт господарювання за кожним місцем провадження медичної практики розміщує в доступному для споживача місці:
1) копію ліцензії (у разі отримання ліцензії на паперовому носії);
2) інформацію про:
режим роботи ліцензіата;
медичних працівників, які працюють в закладі охорони здоров’я, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, посади, а також про наявність кваліфікаційної категорії. Фізична особа — підприємець зазначає інформацію про спеціальність (спеціальності) найманих фахівців та наявність кваліфікаційної категорії;
3) перелік медичних послуг із зазначенням їх вартості відповідно до заявлених спеціальностей і видів медичної допомоги.
Заклад охорони здоров’я також розміщує копію акредитаційного сертифіката (за наявності).
За наявності у структурі закладу охорони здоров’я лабораторії розміщується копія свідоцтва про атестацію лабораторії (у разі здійснення атестації до 31 грудня 2015 р.) або копія свідоцтва про сертифікацію лабораторії (у разі проведення сертифікації після зазначеної дати).
20. Суб’єкт господарювання щодо кожного місця провадження медичної практики повинен мати відповідний документ, який підтверджує право користування цим приміщенням (право власності, оренди або інше право користування). Приміщення повинні відповідати встановленим санітарним нормам.
21. Зміна функціонального призначення приміщень, перепланування, розширення площ, які використовуються у лікувально-діагностичному процесі, розширення переліку лікарських спеціальностей і спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою мають бути підтверджені актом санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта, виданим уповноваженим на це органом (установою), у частині, в якій відбулися зазначені зміни.
22. Суб’єкт господарювання повинен мати в наявності медичне обладнання, витратні матеріали та вироби медичного призначення, дозволені до використання в Україні і необхідні для виконання обсягу медичної допомоги, передбаченої уніфікованими клінічними протоколами, затвердженими МОЗ, за переліком спеціальностей, за якими провадиться медична практика.
Допускається використання суб’єктом господарювання для надання медичної допомоги на підставі укладених договорів приладів, обладнання, оснащення інших суб’єктів господарювання, які провадять медичну практику.
23. Про припинення (планове та/або позапланове) провадження медичної практики за будь-яким місцем її провадження ліцензіат у довільній формі у будь-який зручний спосіб (нарочно, поштовим відправленням або в електронному вигляді) повідомляє органу ліцензування у день припинення діяльності.
Про відновлення провадження медичної практики ліцензіат у довільній формі у будь-який зручний спосіб (нарочно, поштовим відправленням або в електронному вигляді) повідомляє органу ліцензування до моменту відновлення діяльності.
Кадрові вимоги
24. Медичну допомогу повинні надавати особи, які відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ.
25. Відповідність спеціальним освітнім і кадровим вимогам медичних (фармацевтичних) працівників із числа лікарів і провізорів засвідчується:
документом про вищу освіту державного зразка;
сертифікатом лікаря-спеціаліста (провізора-спеціаліста) встановленого зразка, виданим вищим медичним навчальним закладом, закладом післядипломної освіти;
посвідченням про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії з лікарських (провізорських) спеціальностей (за наявності);
свідоцтвом про проходження підвищення кваліфікації (за наявності).
26. Відповідність спеціальним освітнім і кадровим вимогам молодших спеціалістів з медичною освітою працівників повинна бути підтверджена:
дипломом про вищу освіту (молодший спеціаліст) державного зразка;
свідоцтвом про проходження спеціалізації, перепідготовки, підвищення кваліфікації;
посвідченням про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії із спеціальності молодшого спеціаліста з медичною освітою встановленого зразка (за наявності);
свідоцтвом про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших спеціалістів з медичною освітою встановленого зразка (за наявності).
27. Відповідність спеціальним освітнім і кадровим вимогам інших працівників, які працюють у системі охорони здоров’я, повинна бути підтверджена:
документом про вищу освіту державного зразка за спеціальностями “Біологія” або “Хімія” згідно з чинним на момент отримання диплому про вищу освіту переліком напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах;
сертифікатом спеціаліста за спеціальностями “Бактеріологія”, “Біологія”, “Генетика лабораторна”, “Клінічна біохімія”, “Клінічна лабораторна діагностика”, “Лабораторна імунологія”, “Мікробіологія та вірусологія” встановленого зразка, виданим вищим медичним навчальним закладом, закладом післядипломної освіти;
посвідченням про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії за спеціальностями: “Бактеріологія”, “Біологія”, “Генетика лабораторна”, “Клінічна біохімія”, “Клінічна лабораторна діагностика”, “Лабораторна імунологія”, “Мікробіологія та вірусологія” встановленого зразка (за наявності).
28. Керівником закладу охорони здоров’я повинна призначатися особа, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам.
29. Лікарі, які не працюють більше трьох років за конкретною лікарською спеціальністю, допускаються до провадження медичної практики за цією спеціальністю після проходження стажування згідно з порядком, встановленим МОЗ.
30. Особи, які отримали медичну або фармацевтичну освіту в навчальних закладах за кордоном, допускаються до професійної діяльності в Україні згідно з порядком, встановленим МОЗ.
31. Медичні та немедичні працівники повинні відповідати освітнім і кадровим вимогам, що затверджені МОЗ та зазначені у відповідному розділі цих Ліцензійних умов.
32. Суб’єкт господарювання забезпечує наявність щонайменше одного медичного працівника, зокрема з числа працюючих за сумісництвом, за кожною заявленою лікарською спеціальністю, спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою та немедичних працівників, які працюють у системі охорони здоров’я.
Кількість посад медичних і немедичних працівників визначається керівником закладу охорони здоров’я та фізичною особою — підприємцем залежно від обсягу, нормативів надання медичної допомоги відповідного рівня та заявлених спеціальностей.
Не допускається введення посад, не передбачених у переліку лікарських посад, посад молодших спеціалістів з медичною освітою та номенклатурі спеціальностей професіоналів із вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров’я.
33. Суб’єкт господарювання, який вперше утворює заклад охорони здоров’я, та фізична особа — підприємець у строк не пізніше ніж один місяць з моменту отримання повідомлення від органу ліцензування про прийняття рішення про видачу йому ліцензії укладає трудовий договір з медичними працівниками, які були заявлені в документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, на зазначені ним посади.
У разі неможливості укласти трудові договори з медичними працівниками, які були заявлені в документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, на зазначені ним посади ліцензіат повідомляє про це органу ліцензування у порядку, встановленому підпунктом 10 пункту 13 цих Ліцензійних умов.
34. Фізична особа — підприємець має право приймати на роботу лікарів відповідно до заявленої спеціальності, а молодших спеціалістів з медичною освітою — залежно від профілю (спеціальності) за умови, що їх кваліфікаційний рівень відповідає єдиним кадровим вимогам, затвердженим МОЗ.
Фізичні особи — підприємці з числа молодших спеціалістів з медичною освітою провадять медичну практику самостійно або під керівництвом лікаря.
35. Фізична особа — підприємець, яка не має спеціальної освіти та не відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ, має право отримати ліцензію.
У такому разі фізична особа — підприємець зобов’язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.
Технологічні вимоги
36. Медичні вироби та вироби медичного призначення повинні застосовуватися ліцензіатом лише:
у пристосованих приміщеннях, вимоги до яких визначені в інструкціях із застосування (паспорті) чи технічній документації;
за функціональним призначенням та відповідно до вимог, визначених виробником в інструкції із застосування (паспорті) або технічній документації.
_____________________
Додаток 1
до Ліцензійних умов
________________________________
(найменування органу ліцензування)
ЗАЯВА
про отримання ліцензії на провадження
господарської діяльності з медичної практики
Здобувач ліцензії __________________________________________________
(найменування юридичної особи/прізвище, ім’я,
по батькові фізичної особи — підприємця)
_______________________________________________________________________
(місцезнаходження юридичної особи/місце реєстрації фізичної особи — підприємця)
_______________________________________________________________________
(місце (місця) провадження медичної практики)*
_______________________________________________________________________
(для юридичних осіб — код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб — підприємців —
_______________________________________________________________________
ідентифікаційний код або серія, номер паспорта фізичної особи — підприємця,
_______________________________________________________________________
ким і коли виданий (у разі відмови через свої релігійні переконання від прийняття
_______________________________________________________________________
реєстраційного номера облікової картки платника податків)
_______________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові керівника юридичної особи)
e-mail: __________________________
Прошу видати ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Спосіб отримання повідомлення про прийняте рішення (підкреслити):
нарочно поштовим відправленням в електронному вигляді
Спосіб отримання ліцензії (підкреслити):
нарочно поштовим відправленням в електронному вигляді
Достовірність наданої інформації підтверджую та ознайомлений, що подання недостовірних даних у документах, що додаються до цієї заяви, є підставою для відмови у видачі ліцензії та анулювання ліцензії (відповідно до статей 12, 13 та 16 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності”).
“___” ____________ 20__ р. ___________________
(підпис здобувача ліцензії)
МП (за наявності) _________________
(прізвище, ініціали)
Дата і номер реєстрації заяви ___________________
(підпис особи, яка
прийняла заяву) _________________
(прізвище, ініціали)
“___” ______ 20__ р. № _____
_________
* Зазначаються всі місця провадження господарської діяльності з медичної практики.
_____________________
Додаток 2
до Ліцензійних умов
ВІДОМОСТІ
про стан матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня
_________________________________________________________________
(найменування юридичної особи/прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — підприємця)
Організаційні вимоги
1. Інформація про спеціальності медичних працівників, за якими провадитиметься господарська діяльність з медичної практики:
лікарські спеціальності: ________________________________________
спеціальності молодших спеціалістів з медичною освітою: ___________
2. Інформація про види медичної допомоги (первинна медична допомога, екстрена медична допомога, вторинна (спеціалізована) медична допомога, третинна (високоспеціалізована) медична допомога, паліативна допомога, медична реабілітація), за якими провадитиметься господарська діяльність з медичної практики, та методи, що застосовуватимуться
Поряд-ковий номер Адреса місця провадження господарської діяльності з медичної практики Вид медичної допомоги Лікарські спеціальності та спеціальності молодших спеціалістів з медичною освітою Методи, що застосовуються у медичній практиці (так/ні)
методи профілактики методи діагностики методи лікування методи реабілітації хірургічні втручання методи знеболення

3. Вивіска на вході за адресами місць провадження господарської діяльності з медичної практики:
_________________________________________________________________
(зазначаються найменування та вид закладу охорони здоров’я (відокремленого структурного підрозділу), найменування юридичної особи, для фізичної особи — підприємця зазначаються медичні спеціальності, за якими провадиться медична практика, прізвище, ім’я,
по батькові фізичної особи — підприємця)
4. Інформація про установчі документи та структуру закладу охорони здоров’я*:
реквізити документа про утворення закладу охорони здоров’я:
_________________________________________________________________
(статут (положення) про заклад охорони здоров’я та відокремлені структурні
підрозділи (за наявності) із зазначенням дати та номера розпорядчого документа про
утворення закладу охорони здоров’я та відокремлені структурні підрозділи (за наявності)
структура закладу охорони здоров’я (у довільній формі) _____________
5. Реквізити документа, що є підставою для користування приміщенням: _____________________________________________________
(вид, дата та номер документа, який надає право користування приміщенням)
6. Реквізити акта санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта: ________________________________________________________________
(дата, номер, ким виданий)
Матеріально-технічна база за адресами провадження
господарської діяльності з медичної практики
7. Перелік наявних приміщень закладу охорони здоров’я, кабінету(ів) фізичної особи — підприємця та їх оснащення (не зазначаються матеріали, інструментарій, які не можна ідентифікувати)
Поряд-ковий номер Найменування відокремленого структурного підрозділу та режим роботи Найменування приміщення (кабінету) із зазначенням лікарських спеціальностей та спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою, що провадять в ньому медичну практику, та його площа Перелік оснащення (медичні вироби та вироби медичного призначення) із зазначенням повного найменування виробника, моделі Технічний стан, рік випуску медичної техніки, виробів медичного призначення, апаратури, приладів, інструментарію
наймену-вання кількість
Загальна площа приміщень __________________________ кв. метрів.
8. Перелік засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають метрологічній повірці
Поряд-ковий номер Найменування засобів вимірювальної техніки Дата останньої повірки Реквізити документа про метрологічну повірку
місяць рік
Кадрові вимоги
9. Відомості про відповідність освітнім та кваліфікаційним вимогам лікарів (зокрема керівника закладу охорони здоров’я) та професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров’я
Поряд-ковий номер Прізвище, ім’я,
по батькові Посада
(у тому числі на яку буде зараховано) Основна робота або за сумісництвом Диплом (спеціальність, серія, номер, дата, ким виданий) Сертифікат спеціаліста (спеціальність, серія, номер, дата, ким виданий) Посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії (спеціальність, серія, номер, дата, ким видано, категорія)
(за наявності)
10. Відомості про відповідність освітнім та кваліфікаційним вимогам молодших спеціалістів з медичною (фармацевтичною) освітою
Поряд-ковий номер Прізвище, ім’я,
по батькові Посада
(у тому числі на яку буде зараховано) Основна робота або за сумісництвом Диплом (спеціальність, серія, номер, дата, ким видано) Свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації (спеціальність, номер, дата, ким видано) Посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії (спеціальність, серія, номер, дата, ким видано, категорія)
(за наявності)

11. Відомості про стаж роботи керівника закладу охорони здоров’я та фізичної особи — підприємця відповідно до запису в трудовій книжці за останні п’ять років або реквізити ліцензії (для фізичної особи — підприємця)
Прізвище, ім’я,
по батькові Номер запису Дата Відомості про прийом на роботу, переведення на іншу роботу і звільнення з роботи із зазначенням причин і посиланням на статтю Кодексу законів про працю України Реквізити документа (назва, дата та номер)
число місяць рік
Достовірність наданої інформації підтверджую та ознайомлений, що подання недостовірних даних у документах, що додаються до цих відомостей, є підставою для відмови у видачі ліцензії та анулювання ліцензії (відповідно до статей 12, 13 та 16 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності”).

“___” _________ 20__ р.
__________________
(підпис заявника)
МП (за наявності) _________________________
(прізвище, ініціали**)

___________
* Пункт 4 фізична особа — підприємець не заповнює.
** Підписує здобувач ліцензії або інша уповноважена на це особа.
_____________________
Додаток 3
до Ліцензійних умов
ОПИС
документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на
провадження господарської діяльності з медичної практики
від _____________________________________________________________
(найменування юридичної особи/прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — підприємця)
_________________________________________________________________
(для юридичних осіб — код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб — підприємців —
_________________________________________________________________
ідентифікаційний код або серія, номер паспорта фізичної особи — підприємця,
_________________________________________________________________
ким і коли виданий (у разі відмови через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного
_________________________________________________________________
номера облікової картки платника податків)
Дата і номер реєстрації заяви “___” ____________ 20__ р. № ________

Поряд-ковий номер Найменування документа Кількість аркушів у документі

Прийняв _________________________
(кількість документів
цифрами і словами) ______________________
(підпис відповідальної особи) __________________
(прізвище, ініціали)

“___” ____________ 20__ року
(дата)

_____________________ ___________________
(підпис здобувача ліцензії) (прізвище та ініціали)
____ _______ 20___ р.
_____________________
Додаток 4
до Ліцензійних умов
________________________________
(найменування органу ліцензування)
ЗАЯВА
про переоформлення ліцензії на провадження
господарської діяльності з медичної практики
Ліцензіат __________________________________________________________________________
(найменування юридичної особи/прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — підприємця)
_______________________________________________________________________
(місцезнаходження юридичної особи/місце реєстрації фізичної особи — підприємця)
_______________________________________________________________________
(місце (місця) провадження медичної практики)
_______________________________________________________________________(для юридичних осіб — код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб — підприємців — реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія, номер паспорта фізичної особи — підприємця, ким і коли виданий (у разі відмови через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків)
_______________________________________________________________________(прізвище, ім’я, по батькові керівника юридичної особи)
Прошу переоформити ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики від “____”______________ 20___ р.,
серія ____ № __________ у зв’язку із*:
□ зміною найменування юридичної особи
□ зміною прізвища, імені фізичної особи — підприємця
До заяви додаю такі копії підтверджуючих документів
Поряд-ковий номер Найменування документа Кількість аркушів у документі

Спосіб отримання повідомлення про прийняте рішення (підкреслити):
нарочно
поштовим відправленням в електронному вигляді
Спосіб отримання ліцензії (підкреслити):
нарочно поштовим відправленням в електронному вигляді

“___” ________ 20__ р.
__________________
(підпис ліцензіата)
МП (за наявності) ________________________
(прізвище, ініціали)
Дата і номер реєстрації заяви
“__” ____ 20__ р. № _____

________________________
(підпис особи, яка
прийняла заяву)
________________________
(прізвище, ініціали)
______________
* Серія та номер ліцензії зазначаються у випадках, коли рішення про видачу ліцензії було прийняте до 28 червня 2015 року.
_____________________

Ответ из Минсоцполитики:

МІНІСТЕРСТВО
СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
(Мінсоцполітики)
вул..Еспаладна, 8/10, м. Київ, 01601,…
11.03.2016 № 1397/039/161-16
На вх.. № Б-3154/25 від 11.02.2016
Бабушкін О.А.
Вул.. Київська, 5, кВ. 1
м. Чернігів, 14005

Шановний Олександре Аврамовичу!

Відділом роз’яснювальної роботи з питань пенсійного забезпечення Департаменту пенсійного забезпечення розглянуто Ваше звернення та повідомляємо.
Згідно із пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального захисту за переліком, який визначається постановою Кабінету Міністрів України. Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (із змінами).
Переліком чітко визначені заклади і установи освіти та посади, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років.
Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Пенсії за вислугу років призначаються за умови звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі працевлаштування на роботу, що дає право на пенсію за вислугу років виплата такої пенсії припиняється і поновлюється лише після звільнення з такої роботи.
З 2000 року в Україні існує Єдиний реєстр застрахованих осіб, він ведеться в електронному вигляді і містить дані про платежі в Пенсійний фонд України за кожного працівника. Саме по відрахуванням і визначається страховий стаж працівника, згідно з яким потім оформлюється пенсія.
Разом з тим, пенсії за вислугу років призначаються при наявності відповідного спеціального стажу роботи у певних галузях народного господарства, за професіями, посадами. При призначенні таких пенсій право на зарахування окремих періодів роботи до спеціального стажу визначається згідно із записами трудової книжки.

З повагою
Начальник відділу ____ (підпис)_____ А. Шаповал

Кібірьова
289-84-78

Вывод: врачи, вышедшие на пенсию за выслугу лет и теперь, получив лицензию, работающие в своих медицинских кабинетах (не являющимися лечебными учреждениями) как врачи-ФОП , могут получать свою пенсию.

Міністерство соціальної політики України

м.Київ, вул. Еспланадна, 8/10, 01601

info@mlsp.gov.ua

Копія: ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
01601, м.Київ-14, вул. Бастіонна, 9
info@pfu.gov.ua

Лікаря (ФОП)
Бабушкіна Олександра Аврамовича
вул. Київська, 5, кв. 1, м. Чернігів, 14005
bab@ok.net.ua
Тел.: 0462-936226
097-0017623

ЗАЯВА

Згідно Закону України "Про звернення громадян" N 393/96-ВР від 02.10.1996 (Стаття 5 в редакції Закону № 577-VIII від 02.07.2015, яка набрала чинності з 28.10.2015, дивись http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр ) прошу надати відповіді:

1. Чи може лікар, після виходу на пенсію за вислугу років, працювати в лікарняних закладах на посаді лікаря і одночасно отримувати пенсію?

2. Чи може лікар, після виходу на пенсію за вислугу років, працювати лікарем, як фізична особа підприємець (ФОП) за ліцензією у приватному медичному кабінеті і одночасно отримувати пенсію?

3. Чому лікар-ФОП, працюючий у приватному медичному кабінеті, який не входить до переліку закладів охорони здоров’я та, відповідно, не підлягає акредитації, не має права виходу на пенсію за вислугу років? І, в той же час, лікарі, середній медперсонал, працюючі по найму (контракту) в державних, комунальних, приватних медичних закладах, які підлягають акредитації (відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 765 "Про затвердження Порядку акредитації закладу охорони здоров'я") і яким про це робиться відповідна відмітка в трудовій книжці, мають таке право (згідно пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"). Причому, всі сплачують відповідні соціальні внески в пенсійний фонд, згідно існуючому законодавству, але при цьому порушуються конституційні права тільки лікарів-ФОП при виході на пенсію за вислугу років.

4. Чому при виході на пенсію за віком лікарю, працюючому, як фізична особа підприємець (ФОП) за ліцензією з виду діяльності «Медична практика» в приватному медичному кабінеті, якому не робиться про це відмітка в трудовій книжці, пенсійним фондом не враховується медичний (лікарський) стаж, а тільки стаж підприємця?

5. Чому лікарі-ФОП, працюючі в приватних медичних кабінетах, не відносяться до чиста осіб, що мають право на пенсію за вислугу років, та на пенсію за віком як лікарі, при офіційному декларуванні в відповідних нормативно-правових документах, що ці спеціалісти, ця робота дають право на пенсію незалежно від форм власності або відомчої належності? (Питання соціальної, професійної, трудової справедливості/несправедливості).

Відповідь прошу надіслати за вище вказаною адресою.

З повагою.

11.02.2016 року Громадянин, лікар Бабушкін О.А. (копія звернення з моїм пидписом в доданому файлі)

Получил вчера (14.03.16) ответ из пенсионного фонда на предыдущий запрос.

Пенсійний фонд України
Головне управління пенсійного фонду України в чернігівській області.
Вул. П”ятницька, 83а, м. Чернігів, 15005, тел.:(0462)674-802

29.02.2016 № 267/02/Б-11

Бабушкін О.А.
Вул. Київська, 5 кв. 1
М.Чернігів, 14005

Шановний Олександре Аврамовичу!
На Ваше звернення, що надійшло з Пенсійного фонду України, головне управління пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомляє наступне.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії цим особам призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ст.. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 989/11846 пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров”я та соціального захисту і посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (зі змінами), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення незалежно від віку після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи, станом на 1 квітня 2015 – не менше 25 років та після цієї дати:
з 01 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
з 01 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
з 01 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
з 01 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
з 01 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
з 01 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
з 01 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;
з 01 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення:
які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту;
1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим – одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку:
50 років – які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року;
50 років 6 місяців – які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року;
51 рік – які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року;
51 рік 6 місяців – які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року;
52 роки – які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року;
52 роки 6 місяців – які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року;
53 роки – які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року;
53 роки 6 місяців – які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року;
54 роки – які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року;
54 роки 6 місяців – які народилися з 1 липня 1970 року по 31 грудня 1970 року;
55 років – які народилися з 1 січня 1971 року.
Перелік закладів охорони здоров’я, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України 28.10.2002 № 385 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180.
Іншого чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6, Ви маєте право оскаржити прийняте управлінням рішення до органу чи посадової особи вищого рівня або в судовому порядку.

З повагою
Заступник начальника ----------- підпис ------ М.О. Помилуйко

Вик. Петрик А.О. 674-786 000908

Выводы: 1) Если врач уходит на пенсию за выслугу лет - он может продолжать работать в частном врачебном кабинете, получая при этом пенсию!!! Ура. Поскольку частный медицинский кабинет не входит в перечень лечебных учреждений. Однако, такой врач не может работать врачом и одновременно получать пенсию, если он будет работать в частной клинике/лечебном учреждении или в государственном, коммунальном лечебном учреждении по найму/по трудовому договору.
2) МОЗ не включило медицинские кабинеты врачей частных предпринимателей в разряд лечебных учреждений, не посчитав их медиками и этим ограничил их права. Возмутительно!!!
3) Медицинское законодательство очень несовершенное и требует внимания защитников прав медицинских работников всех форм собственности.

№ 04-25/15-39 12.січня 2016 р.

Получил ответ и из ВР сегодня.

Шановний Олександре Аврамовичу!
У Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров"я у межах компетенції уважно розглянуто Ваше звернення стосовно надання роз"яснень з приводу проведення акредитації закладів охорони здоров'я, пенсійного забезпечення лікарів, їх соціального захисту тощо та з відповідними зауваженнями і пропозиціями щодо удосконалення законодавства у цій сфері.
Інформуємо Вас, що Комітет звернувся до Міністерства охорони здоров'я України, як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізуєдержавну політику у сфері охорони здоров'я (Положення про МОЗ України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 267) з проханням надати Вам відповідні роз'яснення з порушених Вами питань та розглянути надані у Вашому листі пропозиції на предмет їх подальшого урахування в роботі МОЗ України.
Про результати розгляду Вашого листа і вжиті заходи Вас має бути поінформовано додатково Міністерством охорони здоров'я України.
Також повідомляємо, що на даний час у Верховній Раді України знаходяться на розгляді наступні проекти законів України, присвячені питанням запровадження автономізації закладів охорони здоров'я:
про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров'я (реєстр. № 2309а-1 від 17.07.2015 р., поданий народним депутатом України, заступником Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я Мусієм О.С.;
проект Закону про статус та діяльність закладів охорони здоров'я, поданий народним депутатом України, членом Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я ШИпком А.Ф. (реєстр. № 2463 від 13.10.2015 р.).
З повагою Голова Комітету ---(підпис) --- О.В. Богомолець.

Отфутболили из законодательного органа в МОЗ (ответ уже получил - будут разбираться и, возможно, учтут при реформировании) в исполнительный (МОЗ).
В перечисленных проектах законодательных актов в ВР уже невозможно внести соответствующие изменения, но, возможно, при их обсуждении в ВР этот вопрос кто-то подымет (сомневаюсь, но надеюсь). Законопроекты зависли в ВР с июля 2015 года. Сдвигов ноль. Надежда на слова Президента и Премьера, что реформа здрава в 2016 году будет приоритетной.
Как это проконтролировать?

Вчора (19.01.16) тримав відповідь з МОЗ на другий запит щодо пенсій ФОПам.

14.01.2016 №19.1-10-15-Б-14802/285 зв.
для Бабушкін О.А., вул. Київська, 5, кв. 1, м. Чернігів 14005

Міністерство охорони здоров"я України вдруге розглянуло Ваше звернення щодо деяких питань з пенсійного забезпечення лікарів - фізичнихосіб-підприємців і у межах компетенції повідомляє.
МОЗ України погоджується з Вами, що питання зарахування медичного стажу приватно-практикуючим лікарям потребує додаткового нормативного врегулювання.
Інформуємо також, що надані Вами пропозиції будуть опрацьовані при підготовці нормативно-правової бази з реформування системи охорони здоров'я.
Щодо роз'яснення з питань пенсійного забезпечення лікарів - фізичних осіб-підприємців, які здійснюють приватну медичну практику, та підтвердження їх трудового стажу Ви можете звернутися до Міністерства соціальної політики України та Пенсійного фонду України.

В.о. начальника Укправління координації центрів реформ -/підпис/----------- Л. Карпінська.
Вик.: Золовська Л.П. /телефон/

Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ України)
01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7

Копія: Верховна Рада України
Голові Комітету з питань охорони здоров"я
Богомолець О.В.
01601, м. Київ, вул. Грушевського, 5

Лікаря (ФОП) Бабушкіна Олександра Аврамовича
14005, м. Чернігів, вул. Київська, 5, кв. 1
bab@ok.net.ua
Тел..: 0462-936226$ 097-0017623

Заява.
Дякую за відповідь (від 14.12.2015 за № 19.1-10-Б-13551-894/14152-зв, вик. Зозовська Л.П.) на моє звернення щодо деяких питань пенсійного забезпечення лікарів-ФОП. Можливо, із-за недостатніх меж компетенції МОЗу, чи із-за неповного інформування Вас у попередньому зверненні, на питання, що мене цікавлять я не отримав повноцінної, необхідної мені відповіді.

Тому, згідно Закону України "Про звернення громадян" N 393/96-ВР від 02.10.1996 (Стаття 5 в редакції Закону № 577-VIII від 02.07.2015, яка набрала чинності з 28.10.2015, дивись http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр ) прошу надати відповіді:

1. Чому при виході на пенсію за віком лікарю, відповідної кваліфікації, працюючому, як ФОП (фізична особа-підприємець) за ліцензією з виду діяльності «Медична практика», в приватному медичному кабінеті, який не входить до переліку закладів охорони здоров’я, та, відповідно, не підлягає акредитації (відповідно до постанови Кабміну України від 15.07.1997 № 765), але при наявності належної матеріально-технічної бази, підтвердженої висновком державної СЕС, пенсійним фондом не враховується медичний (лікарський) стаж, а тільки стаж підприємця?

Водночас, таким же лікарям, працюючим в державних, комунальних, приватних медичних закладах, які також підлягають ліцензуванню та/але проходять акредитацію, при виході на пенсію за віком або за вислугу років зараховується медичний стаж (з певними коефіцієнтами або соціальними пільгами), дані про який записаний в трудовій книжці.

2. Хто повинен робити запис до трудової книжки про роботу за лікарським фахом лікарям-ФОП, які працюють не в медичних закладах різних форм власності, а в приватних медичних кабінетах за відповідною ліцензією?

3. Також не отримав відповідь на питання, як вирішити проблему соціальної нерівності лікарів державних, комунальних, приватних закладів охорони здоров’я і приватно-практикуючих лікарів та середнього медичного персоналу, працюючих в приватних медичних кабінетах? Як можна декларувати прагнення створити єдиний медичний простір, європейські реформи, європейські цінності, в т.ч. і розвиток приватного сектору медицини без радикальних змін в правовій площині з цього питання?

Якщо останні два питання не у межах Вашої компетенції, то прошу передати цю частину звернення до відділу по реформуванню охорони здоров’я та/чи до інших компетентних органів державної влади.

Моє бачення, що цю проблему соціальної несправедливості можна вирішити, якщо:
а) законодавчо надати приватному «медичному кабінету» статус медичного закладу без проходження акредитації, оскільки це буде лише дублюванням висновку державної СЕС, яка ґрунтується на затверджених СНіП і ДБН, а відомості про наявність належної матеріально-технічної бази декларуються при ліцензуванні лікаря-ФОП і їх завжди можна легко перевірити. До того ж дерегуляція, скорочення різної дозвільної документації, бюрократичної тяганини вітається владою і є одними із європейських цінностей;

а) визначитися, хто буде робити відповідний запис до трудової книжки лікаря-ФОП (управління ОЗ чи Податкова, чи орган соц.. захисту, чи пенсійний фонд…);

б) законодавчо внести зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення»,
до постанови Кабміну України від 04.11.1993 № 909 «Перелік закладів і установ охорони здоров’я і посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років»,
до постанови КМ України від 15.07.1997 № 765 «Про затвердження Порядку акредитації закладу охорони здоров’я»;
внести зміни до проекту та нарешті прийняти Закон України «Про заклади охорони здоров’я та медичне обслуговування». https://www.moz.gov.ua/ua/portal/Pro_20140505_0.html

23.12.2015 року ______________________ /Бабушкін О.А./

Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ України)
01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7

Копія: Газета «Ваше здоров‘я»
04211, м. Київ, а/с 138

Лікаря (ФОП) Бабушкіна Олександра Аврамовича

14005, м. Чернігів, вул. Київська, 5, кв. 1

Тел..: 0462-936226; 097-0017623

Заява.

Згідно Закону України "Про звернення громадян" N 393/96-ВР від 02.10.1996 прошу надати відповідь, чому при виході на пенсію лікарю, працюючому, як фізична особа підприємець (ФОП) за ліцензією з виду діяльності «Медична практика» пенсійним фондом не враховується медичний (лікарський) стаж, а тільки стаж підприємця?

Особисто – працюю за ліцензіями з Медичної практики з 30.04.1992 року. В ЄДР тільки один запис – «Вид діяльності: 85.12.0 Медична практика». З 25 вересня 2015 р. (60 років) подав заяву в Пенсійний фонд на отримання пенсії.

Чому медичному персоналу державних та приватних медичних закладів зараховується медичний стаж, записаний в трудових книжках, а лікарів-ФОП, у яких немає такого запису, не рахують, як медиків, не враховують наявність ліцензії?

Ми наглядно бачимо юридичний нонсенс: якщо лікар побажає вийти на пенсію при 20 (для жінок) чи 25-річному (для чоловіків) стажі, то, згідно законодавства, це можливо, але при умові, що він не буде працювати на пенсії за спеціальністю в лікувальних закладах усіх форм власності чи приватно-практикуючим лікарем-ФОП. Тобто, в останньому випадку Держава юридично рахує приватно-практикуючого ФОП медиком, а при виході лікаря-ФОП на пенсію (за віком, чи за медичним стажем) його право на отримання її ігнорується.

Як вирішити проблему соціальної нерівності державних і приватно-практикуючих лікарів? Прошу передати мою заяву, також, і в відділ по реформуванню охорони здоров’я для вирішення цієї несправедливості. Як можна декларувати європейські реформи, європейські цінності, в т.ч. і розвиток приватного сектору медицини без радикальних змін в правовій площині з цього питання? Моє бачення, що проблему можна вирішити, якщо визначитися, хто буде робити відповідний запис до трудової книжки лікаря-ФОП (управління ОЗ чи Податкова, чи орган соц.. захисту, чи пенсійний фонд…).

Прошу розглянути цей запит та надати відповідь.

12.10.15 ____________ /Бабушкін О.А./

Для об'єктивності надаю відповідь на перший запит до МОЗу від 12.10.15 з приводу пенсій лікарям-ФОП.

МОЗ України
14.12.2015 № 19.1-10-Б-13551-894/14152-зв
для Бабушкін О.А., вул. Київська, 5, кв. 1; м. Чернігів, 14005

Міністерство охорони здоров'я України розглянуло Ваше звернення щодо деяких питань пенсійного забезпечення лікарів - фізичних осіб - підприємців і у межах компетенції повідомляє.
Пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:

з 01.04.2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
з 01.04.2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
з 01.04.2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
з 01.04.2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
з 01.04.2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
з 01.04.2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
з 01.04.2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
з 01.04.2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
з 01.04.2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;
з 01.04.2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Перелік закладів і установ охорони здоров'я і посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - Перелік), згідно з яким до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується, зокрема, періоди роботи в лікарняних закладах на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад).
При цьому, згідно з приміткою 2 Переліку, робота за спеціальністю в установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форм власності або підвідомчої підпорядкованості закладів і установ охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 16 Основ законодавства про охорону здоров'я, заклади охорони здоров'я створюються підприємствами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами за наявності належної матеріально-технічної бази та кваліфікованих працівників.
Таким чином, до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах лікарів та середнього медичного персоналу у закладах охорони здоров'я (незалежно від форми власності), за умови акредитації таких закладів відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 765 "Про затвердження Порядку акредитації закладу охорони здоров'я".

Заступник Міністра ---- (підпис)---- Ігор Перегінець

вик. Зазовська Л.П. (телефон)