Частная медицина и реформа здравоохранения Украины

[AndreyN]

Вже з наступного року медичні послуги можна буде отримати за обов'язковим страхуванням
/ 30.06.2009


Депутати пропонують повісити на роботодавців ще й медицину
Наступного тижня у парламенті з'явиться законопроект, що пропонує введення страхової медицини. Автор документу - депутат від ПР Тетяна Бахтєєва - запевнила "Гарт", що її колеги по комітету з охорони здоров'я підписали проект одностайно. Тому Бахтєєва сподівається на успішне перше читання, а там - "хоч тисячі поправок".
Поборники лікування
Але поправки - дрібниця у порівнянні з масштабністю задуму депутата: перекласти на роботодавців левову частку витрат держави на медицину. Державі при цьому залишиться фінансувати тільки незаможних, старих і дітей.
З огляду на те, що працездатного населення в Україні більш ніж 60%, можна собі уявити, яка гора валиться з плечей влади - в середньому, на оздоровлення одного жителя країни річний бюджет витрачає більше 700 грн.
Бахтєєва ж пропонує зекономити декілька мільярдів за рахунок нових поборів з економіки. "Навантаження на роботодавців буде незначне - 1,5%. Але поступово воно буде зростати на 0,5% щороку, аж поки не досягне необхідного рівня в 3,5%. Все це відсотки внеску з мінімальної зарплати", - малює перспективи нардеп.
Самозайняті працівники, стверджує Бахтєєва, будуть платити "встановлений тариф", на який збільшиться єдиний податок. "На першому етапі нам необхідно отримати близько 35-40 грн. на місяць на кожного працюючого", - говорить голова комітету з охорони здоров'я. І тільки для дітей та пенсіонерів джерелом фінансування стане держбюджет.
По суті, "медичне страхування" за Бахтєєвою не є класичною медстраховкою в європейському розумінні. Розпорядником грошей, які відраховують роботодавці, залишається держава. Створюється спеціальний фонд, куди течуть "медичні податки". Далі Верховна Рада та Кабмін розподіляють ці кошти, як їм заманеться.
Тому про системні реформи медицини мова поки не йде. Інновації Бахтеєвої стосуються головним чином переводу фінансових стрілок з бюджету на підприємців. Щоправда, автор законопроекту сподівається, що грошей у медицині стане як мінімум вдвічі більше - а це, мовляв, вже чималий плюс. З іншого боку, витрати на лікування нації за останні п'ять років зросли втричі, а результату практично немає: Україна продовжує "лідирувати" в показниках дитячої смертності, туберкульозу та СНІДу. Ганебне перше місце наші лікарі займають і в рейтингу українських хабарників. Є питання і до професіоналізму медиків: за зізнанням голови Мінохорониздоров'я, хворих лікують занадто довго, а частка необґрунтованої госпіталізації - 67%.
Не в грошах здоров'я
Чи допоможе чергове фінансове вливання у наскрізь прогнилу галузь? У травневому звіті парламенту міністр охорони здоров'я Василь Князевич практично відповів на це питання: "Міжнародний досвід свідчить про те, що збільшення витрат на систему охорони здоров'я без її структурних змін не призводить до покращення роботи системи". Схоже, з ним згодні й інші фахівці.
"Жодного разу ініціатори обов'язкового медстрахування не наводили економічного обґрунтування під свої проекти - хоча і називаються цифри, що вдвічі-втричі зросте бюджет охорони здоров'я", - розповів "Гарту" Віталій Максименко, заступник директора Інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова.
На його думку, навіть якщо надходження на потреби медицини дійсно виростуть, вони навряд чи будуть ефективними. "Сьогодні медицина не структурована. У нас немає нормальної системи стандартів лікування, під які можна давати бюджетні гроші", - впевнений лікар.
"Як у нас встановлюються такі стандарти? Чиновник надсилає запит до лікувального закладу - опишіть, як ви лікуєте те чи інше захворювання? Потім ця методика приймається за еталон. А як це робилося раніше? Спочатку ведеться серйозна наукова робота - Асоціації лікарів виробляють єдиний для всіх стандарт. Встановлюється необхідна технічна база під нього. І вже тоді йде фінансування", - розповів Максименко.
Але навіть якщо ці стандарти ввести, зі страховою медициною в Україні не можна поспішати, впевнений професор. Для початку її треба застосувати в містах з розвиненою економікою - у Києві, Харкові, Донецьку. Так її можна буде випробувати, а потім, виправивши помилки, розповсюджувати далі по країні.
У свою чергу Леонід Розенфельд, віце-президент Академії медичних наук України, сумнівається в здатності економіки витримати новації Бахтеєвої. "При тому стані бізнесу, в якому він зараз знаходиться, коли людей викидають на вулиці, позбавляють премій, ні на яке збільшення відрахувань бізнес не піде. Норми, запропоновані Бахтєєвою, існують - але для благополучних європейських країн", - каже Розенфельд.
На його думку, за нинішнього стану охорони здоров'я та економіки введення страхової медицини в Україні нереальне. "Це утопія. Сьогодні держава повинна всіма силами забезпечувати безкоштовну медичну допомогу за рахунок бюджету. Платними можуть бути тільки надмірності", - говорить віце- президент АМН.за матерiалами: Гарт

Гарт 2009.06.26 18:33
http://gart.org.ua/?lang=ua&page_id=2&news_type=3&element_id=18602

[Volodymyr Karavaiev]

Последнее время проекты Бахтеевой у меня вызывают какой-то жуткий страх - а вдруг они реализуются, что будет... но надежда, которая умирает последней, ещё теплится... этого не произойдёт.

[Александр Бабушкин]

[AndreyN]

А потому что не надо введение дополнительного налога "на медицину" называть реформой здравоохранения... А из существующих налогов выделить процент, что направить на медицину, и собирать в одно место? так слабо? или там все уже расписано и поделено между своими на годы вперед?