Частная медицина и реформа здравоохранения Украины

[AndreyN]

ОСО­БЛИ­ВО­СТІ НА­ЦІ­ОНАЛЬ­НО­ГО СТРА­ХУ­ВА­ННЯ В АВС­ТРА­ЛІЇ

Іл­ля НІ­КБЕРГ,
про­фе­сор.
Сі­дней, Авс­тра­лія.

Од­ні­єю із най­ва­жли­ві­ших умов за­бе­зпе­че­ння до­сту­пу на­се­ле­ння Авс­тра­лії до от­ри­ма­ння ме­ди­чної до­по­мо­ги є прий­ня­та в цій кра­їні си­сте­ма ме­ди­чно­го стра­ху­ва­ння. Су­ча­сна стру­кту­ра ме­ди­чно­го стра­ху­ва­ння в Авс­тра­лії охо­плює дві скла­до­ві — де­ржа­вну і при­ва­тну (час­тко­во змі­ша­ну, за уча­стю де­ржа­вно­го ка­пі­та­лу).

Ос­но­вою де­ржа­вно­го ме­ди­чно­го стра­ху­ва­ння є по­кри­ття ни­зки ме­ди­чних ви­трат на­се­ле­ння си­сте­мою «Medicare». Її фі­на­нсо­ва ба­за фо­рму­єть­ся за ра­ху­нок обов’яз­ко­во­го по­да­тку, який ста­но­вить 1,5% від за­ро­бі­тної пла­ти та ін­ших до­хо­дів на­се­ле­ння. Крім ць­ого, для час­тко­во­го по­кри­ття ви­трат на­се­ле­ння на при­ва­тне стра­ху­ва­ння стя­гу­єть­ся до­да­тко­вий 1,0% по­да­ток з гро­ма­дян, які ма­ють ін­ди­ві­ду­аль­ний рі­чний до­хід по­над 70 000 до­ла­рів (оди­на­ки) або су­ку­пний (сі­мей­ний) по­над 140 000 до­ла­рів. Від по­да­тку звіль­ня­ють­ся ті, хто оде­ржує до­по­мо­гу у зв’яз­ку із хво­ро­бою, слі­пі, ве­те­ра­ни зброй­них сил та ін­ші осо­би, які ма­ють пра­во на по­да­тко­ві піль­ги.

Пра­во на до­по­мо­гу від «Medicare» ма­ють усі гро­ма­дя­ни Авс­тра­лії (у то­му чи­слі імі­гра­нти, які не от­ри­ма­ли гро­ма­дянс­тво, а ма­ють ві­зу на ПМП), а та­кож вла­сни­ки віз із до­зво­лом на ро­бо­ту в Авс­тра­лії. «Medicare» за­бе­зпе­чує оп­ла­ту (або час­тко­во її ко­мпе­нсує) за ві­дві­ду­ва­ння лі­ка­рів за­галь­ної пра­кти­ки, лі­ка­рів «вузь­кої» спе­ці­алі­за­ції (за на­пра­вле­нням лі­ка­ря за­галь­ної пра­кти­ки), ла­бо­ра­то­рні, рен­тге­но­ра­ді­оло­гі­чні, со­но­гра­фі­чні та ни­зка ін­ших до­слі­джень, пе­ре­бу­ва­ння і лі­ку­ва­ння в шпи­та­лях. Пі­дра­хо­ва­но, що май­же ко­жен че­тве­ртий авс­тра­лі­єць ві­дві­дує лі­ка­ря за­галь­ної пра­кти­ки раз на 2 ти­жні. Пе­ре­дба­ча­єть­ся, що у 2009—2010 фі­на­нсо­во­му ро­ці «Medicare» ви­тра­тить на ко­мпе­нса­цію ме­ди­чних ви­трат на­се­ле­ння 15 мі­ль­яр­дів до­ла­рів. У 2007—2008 рр. «Medicare» тіль­ки на оп­ла­ту по­слуг сі­мей­них лі­ка­рів ви­ді­лив 4,5 мі­ль­яр­да до­ла­рів. Зна­чна ча­сти­на ко­штів ви­ді­ля­єть­ся «Medicare» для ко­мпе­нса­ції ви­трат лю­дей по­хи­ло­го ві­ку та пе­нсі­оне­рів на при­дба­ння лі­карс­ь­ких за­со­бів. У 2009—2010 рр. та­кі ви­пла­ти пе­ре­ви­щать 8,2 мі­ль­яр­да до­ла­рів.

Од­нак де­які ви­ди ме­ди­чно­го об­слу­го­ву­ва­ння не по­кри­ва­ють­ся «Medicare» (сто­ма­то­ло­гі­чне об­сте­же­ння та лі­ку­ва­ння, по­слу­ги шви­дкої до­по­мо­ги, фі­зі­оте­ра­пія, ло­го­пе­дія, го­лко­вко­лю­ва­ння, при­дба­ння оку­ля­рів, ко­нтак­тних лінз, слу­хо­вих апа­ра­тів та ін­ших ме­ди­чних при­ла­дів, ме­ди­чні та лі­ка­рня­ні ви­тра­ти під час за­ко­рдо­нних по­їз­док, ко­сме­ти­чна хі­ру­ргія то­що).

Ці об­ме­же­ння зму­шу­ють ба­га­ть­ох авс­тра­лій­ців ко­ри­сту­ва­ти­ся по­слу­га­ми при­ва­тних стра­хо­вих ко­мпа­ній. Ді­яль­ність ос­та­нніх ре­гу­лю­єть­ся спе­ці­аль­ним «За­ко­ном про при­ва­тне ме­ди­чне стра­ху­ва­ння». В Авс­тра­лії іс­нує бе­зліч стра­хо­вих ор­га­ні­за­цій, які здій­сню­ють опе­ра­ції з ме­ди­чно­го стра­ху­ва­ння. Про­те най­більш ва­го­мі спе­ці­алі­зо­ва­ні при­ва­тні стра­хо­ві фо­нди, за­галь­на кіль­кість яких ста­но­вить 38 (да­ні за 2008 рік).
Той, хто при­дбав при­ва­тну стра­хо­вку за­ле­жно від ва­рто­сті стра­хо­вих вне­сків, на­бу­ває пра­во на ни­зку до­да­тко­вих ко­мпе­нса­цій, яких не охо­плює де­ржа­вне стра­ху­ва­ння. Зо­кре­ма, сто­ма­то­ло­гі­чне об­сте­же­ння та лі­ку­ва­ння, пра­во на шпи­та­лі­за­цію та по­слу­ги в при­ва­тно­му шпи­та­лі, час­тко­ве по­кри­ття ви­трат па­ці­єн­та з при­ва­тною стра­хо­вкою в ра­зі й­ого шпи­та­лі­за­ції у де­ржа­вно­му шпи­та­лі, по­слу­ги фа­хі­вців з го­лко­те­ра­пії, ма­са­жу, при­дба­ння оку­ля­рів, при­ла­дів для ви­мі­рю­ва­ння ти­ску кро­ві, глю­ко­ме­трів то­що.

Од­ним із ва­жли­вих ас­пе­ктів при­ва­тно­го стра­ху­ва­ння є пси­хо­ло­гі­чний — той, хто має при­ва­тну стра­хо­вку, спо­кій­ні­ше ста­вить­ся до по­те­нцій­ної не­об­хі­дно­сті шпи­та­лі­за­ції, для них зна­чно зме­ншу­ють те­рмін її очі­ку­ва­ння, з’яв­ля­єть­ся пра­во ви­бо­ру лі­ка­ря, більш ко­мфор­тні умо­ви пе­ре­бу­ва­ння в шпи­та­лі то­що.

Вла­сник при­ва­тної стра­хо­вки має пра­во бу­ти шпи­та­лі­зо­ва­ним і до де­ржа­вно­го шпи­та­лю на умо­вах більш ко­мфор­тно­го пе­ре­бу­ва­ння в нь­ому. За да­ни­ми Авс­тра­лій­с­ь­ко­го ін­сти­ту­ту охо­ро­ни здо­ров’я і со­ці­аль­но­го за­бе­зпе­че­ння (2008 р.), не­об­хі­дність у шпи­та­лі­за­ції у ві­ко­вій гру­пі 20—30 ро­ків ви­ни­кає в ко­жно­го п’ято­го, у ві­ці 31—40 ро­ків у ко­жно­го че­тве­рто­го, у ві­ці по­над 50 ро­ків — у ко­жно­го тре­ть­ого жи­те­ля кра­їни.

При­ва­тну ме­ди­чну стра­хо­вку ма­ють по­над по­ло­ви­ну всіх австра­лій­ців. При­ва­тні ме­ди­чні фо­нди що­рі­чно ви­пла­чу­ють сво­їм клі­єн­там 6—8 мі­ль­яр­дів до­ла­рів.

Зна­чну ви­го­ду має при­дба­ння сі­мей­ної стра­хо­вки, як­що сім’я на­лі­чує 5—6 осіб, ос­кіль­ки ва­ртість та­кої стра­хо­вки та­ка ж, як і в ра­зі стра­ху­ва­ння сім’ї з 2 осіб.

Най­біль­шим із при­ва­тних стра­хо­вих фо­ндів є ство­ре­ний у 1975 р. «Ме­ді­банк», який на­ле­жить уря­ду (він є ос­но­вним ак­ці­оне­ром), але пра­цює в ра­мках спіль­но­го но­рма­ти­вно-пра­во­во­го ре­жи­му, ус­та­но­вле­но­го для всіх ін­ших при­ва­тних ме­ди­чних фо­ндів.
«Ме­ді­банк» пе­ре­дба­чає три рі­вні стра­ху­ва­ння: ба­зо­вий, се­ре­дній і за­галь­ний.

Стра­ху­ва­ння «Ме­ді­ба­нком» пе­ре­дба­чає: ви­бір лі­ка­ря, ви­бір шпи­та­лю, пе­ре­бу­ва­ння в при­ва­тно­му шпи­та­лі, зру­чно­сті при­ва­тно­го шпи­та­лю під час пе­ре­бу­ва­ння в де­ржа­вно­му шпи­та­лі, тран­спо­рту­ва­ння ма­ши­ною шви­дкої до­по­мо­ги, рі­зні ви­ди лі­карс­ь­кої до­по­мо­ги (зо­кре­ма хі­ру­ргі­чної, крім пла­сти­чних опе­ра­цій, ни­рко­вий ді­аліз то­що) і до­по­мі­жно­го об­слу­го­ву­ва­ння під час пе­ре­бу­ва­ння у шпи­та­лі. Ма­кси­маль­на су­ма стра­хо­во­го вне­ску ста­но­вить 2000 до­ла­рів кре­ди­ту за рік. Але на де­які ви­ди до­ро­го­ва­рті­сно­го об­слу­го­ву­ва­ння вста­но­вле­но три­ва­лий пе­рі­од очі­ку­ва­ння (рік, два і біль­ше). За прей­ску­ра­нтом, вве­де­ним в дію з 1 кві­тня 2009 р., стя­гу­єть­ся що­мі­ся­чний вне­сок у су­мі 95 до­ла­рів. В об­мін на це стра­хо­ви­ки за­бе­зпе­чу­ють фі­на­нсо­ве по­кри­ття пе­ре­ра­хо­ва­них ви­ще і де­он­то­ло­гі­чних по­слуг (за­ле­жно від об­ся­гу пе­рі­од очі­ку­ва­ння три­ває від 2 до 12 мі­ся­ців, при цьому лі­міт на ве­ли­кі про­це­ду­ри, в т.ч. ор­то­до­нти­чні, — не біль­ше 2500 до­ла­рів за 2 ро­ки). «Ме­ді­банк» та ін­ші стра­хо­ві фо­нди оп­ла­чу­ють при­дба­ння ін­ди­ві­ду­аль­но­го глю­ко­ме­тра (1 раз на 2 ро­ки), слу­хо­во­го апа­ра­та (1 раз на три ро­ки), двох пар оку­ля­рів (або од­ні­єї па­ри бі­фо­каль­них оку­ля­рів) — 1 раз на 2 ро­ки.
Мі­ні­маль­на су­ма стра­хо­во­го вне­ску на до­ві­чне стра­ху­ва­ння — 100 до­ла­рів на мі­сяць, за­ле­жить від по­ча­тко­во­го ві­ку зас­тра­хо­ва­но­го (най­ме­нша су­ма — для осіб до 30 ро­ків, по­чи­на­ючи з ко­жно­го на­сту­пно­го ро­ку ця су­ма збіль­шу­єть­ся на 2%).

Стра­хо­вий фонд вста­но­влює гра­ни­чні су­ми стра­хо­вої ко­мпе­нса­ції від 5000 до 50 000 до­ла­рів, і за­ле­жно від цих сум та ві­ку зас­тра­хо­ва­но­го пе­ре­дба­чає ді­апа­зон стра­хо­во­го вне­ску від 17 до 66 до­ла­рів (вік до 44 ро­ків) і від 56 до 517 до­ла­рів (вік 75 ро­ків). Су­ма стра­хо­вої ви­пла­ти на ви­па­док сме­рті від не­ща­сно­го ви­па­дку ста­но­вить 500 000 до­ла­рів.

Гро­ма­дя­ни мо­жуть зас­тра­ху­ва­ти­ся ли­ше на ви­па­док ви­кли­ку шви­дкої ме­ди­чної до­по­мо­ги та на­да­ння нею не­від­кла­дної до­по­мо­ги. Су­ма стра­хо­во­го вне­ску з на­да­ння та­кої по­слу­ги ста­но­вить для оди­на­ків 7 до­ла­рів, для сім’ї — 14 до­ла­рів що­мі­ся­чно.

По­ку­пець ме­ди­чної стра­хо­вки за­по­внює фо­рму­ляр, ві­дпо­ві­да­ючи на за­пи­та­ння сто­со­вно й­ого здо­ров’я та спо­со­бу жи­ття. Ва­го­мим чи­нни­ком ри­зи­ку ви­ни­кне­ння стра­хо­во­го ін­ци­де­нту є ку­рі­ння. При­мі­ром, ук­ла­да­ючи до­го­вір на стра­хо­ву ко­мпе­нса­цію в су­мі 400 000 до­ла­рів, банк вста­но­влює що­мі­ся­чний стра­хо­вий вне­сок: для чо­ло­ві­ків, що не ку­рять, у ві­ці 46—49 ро­ків — 242 до­ла­ри, а для жі­нок — 217 до­ла­рів. Для тих, хто ку­рить, ві­дпо­ві­дно, 510 і 372 до­ла­ри.

СТРА­ХУ­ВА­ННЯ ЛІ­КА­РІВ

Ду­же ві­дпо­ві­даль­ною фо­рмою ме­ди­чно­го стра­ху­ва­ння є стра­ху­ва­ння про­фе­сій­ної ді­яль­но­сті лі­ка­рів. Іс­нує 6 ос­но­вних спе­ці­алі­зо­ва­них фо­ндів, які здій­сню­ють та­ке стра­ху­ва­ння. Що­рі­чно роз­гля­да­ють май­же 2000 стра­хо­вих пре­те­нзій, пов’яза­них із про­бле­ма­ми, що ви­ни­кли у зв’яз­ку з про­фе­сій­ною ді­яль­ні­стю лі­ка­рів. Хо­ча біль­шість пре­те­нзій об­хо­дять­ся стра­хо­ви­кам в ме­жах 100 000 до­ла­рів ко­жна, 5% та­ких пре­те­нзій по­тре­бу­ють біль­ше ви­трат — по 500 000 і біль­ше. На їх час­тку при­па­дає по­над 40% ви­плат ць­ого ви­ду стра­ху­ва­ння. Піль­го­ве мі­сце в си­сте­мі стра­ху­ва­ння про­фе­сій­ної ді­яль­но­сті лі­ка­рів на­ле­жить фа­хі­вцям хі­ру­ргі­чно­го про­фі­лю, ос­кіль­ки са­ме в них най­ча­сті­ше ви­ни­ка­ють си­ту­ації, що по­тре­бу­ють стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­ння. Ві­дпо­ві­дно ви­со­ким є і рі­вень стра­хо­вих вне­сків лі­ка­рів-хі­ру­ргів. Для де­ко­го з них що­рі­чні ви­тра­ти на ме­ди­чне стра­ху­ва­ння об­чи­слю­ють­ся де­ся­тка­ми ти­сяч до­ла­рів, а іно­ді — до 100 і біль­ше ти­сяч.

На ві­дмі­ну від при­нци­пу до­бро­віль­но­сті при­ва­тно­го ме­ди­чно­го стра­ху­ва­ння гро­ма­дян Авс­тра­лії, стра­ху­ва­ння за­ру­бі­жних сту­де­нтів на пе­рі­од на­вча­ння в кра­їні є обов’яз­ко­вим. Біль­ше то­го, на­яв­ність до­ку­ме­нта про стра­ху­ва­ння є од­ною з не­од­мі­нних умов, що ви­зна­ча­ють мо­жли­вість пе­ре­бу­ва­ння та на­вча­ння в Авс­тра­лії. Умо­ви та фо­рми та­ко­го стра­ху­ва­ння ви­зна­ча­ють спе­ці­аль­ні схе­ми. Зна­чна ува­га при­ді­ля­єть­ся ме­ди­чно­му стра­ху­ва­нню осіб, які ти­мча­со­во ви­їз­дять за ме­жі Авс­тра­лії.
Хо­ча цей вид стра­ху­ва­ння є аб­со­лю­тно до­бро­віль­ним, до нього вда­ють­ся май­же всі, хто їде в ту­ри­сти­чну чи ін­шу за­ко­рдонні по­їз­дки. Та­ке стра­ху­ва­ння здій­сню­ють як ве­ли­кі стра­хо­ві компа­нії за­галь­но­го при­зна­че­ння, так і спе­ці­алі­зо­ва­ні. Од­ні­єю з них є «Worldwide Travel Insurance». Во­на, зо­кре­ма, здій­снює ці­ло­до­бо­ве стра­ху­ва­ння на ви­па­док не­об­хі­дно­сті на­да­ння не­від­кла­дної ме­ди­чної до­по­мо­ги в пе­рі­од по­їз­дки. Ос­но­вни­ми кри­те­рі­ями для ви­зна­че­ння су­ми стра­хо­во­го вне­ску є три­ва­лість пе­ре­бу­ва­ння за ко­рдо­ном і вік зас­тра­хо­ва­но­го (він не лі­мі­ту­єть­ся).

З ме­тою ко­ор­ди­на­ції ді­яль­но­сті при­ва­тних стра­хо­вих ко­мпа­ній і їх вза­ємо­дії з уря­до­ви­ми стру­кту­ра­ми в 1971 ро­ці бу­ло ство­ре­но Авс­тра­лій­с­ь­ку асо­ці­ацію ме­ди­чно­го стра­ху­ва­ння. Ста­ном на ли­пень 2009 ро­ку до неї вхо­дили 23 за­ре­єс­тро­ва­ні стра­хо­ві ор­га­ні­за­ції. Ра­зом во­ни за­бе­зпе­чу­вали ме­ди­чним стра­ху­ва­нням май­же 94% осіб, охо­пле­них ці­єю фо­рмою стра­ху­ва­ння.

За­кон про ме­ди­чне стра­ху­ва­ння (2007 р.) пе­ре­дба­чає кон­троль за при­ва­тним ме­ди­чним стра­ху­ва­нням з бо­ку авс­тра­лій­с­ь­ко­го уря­до­во­го агентства Private Health Insurance Ombudsman. До й­ого фун­кцій вхо­дить роз­гляд за­пи­тів та скарг, ана­ліз зві­тно­сті при­ва­тних стра­хо­вих ко­мпа­ній, ін­фо­рма­цій­на ді­яль­ність, на­да­ння ко­нсуль­та­ти­вної до­по­мо­ги. Од­нак у про­це­сі роз­гля­ду скарг та ана­лі­зу зві­тно­сті це агентство діє не­за­ле­жно від уря­ду, стра­хо­вих ко­мпа­ній, при­ва­тних та де­ржа­вних лі­ка­рень та осіб, що на­да­ють ме­ди­чні по­слу­ги.

На ду­мку ба­га­ть­ох со­ці­оло­гів най­більш спра­ве­дли­вим і еко­но­мі­чно ефе­кти­вним ме­ха­ні­змом за­бе­зпе­че­ння ме­ди­ко-са­ні­та­рної до­по­мо­ги всім верс­твам на­се­ле­ння є по­да­тко­ва си­сте­ма. Ця по­зи­ція об­ґру­нто­ва­на тим, що при­ва­тне стра­ху­ва­ння, яке пе­ре­дба­чає от­ри­ма­ння фі­на­нсо­вої ви­го­ди від ту­рбо­ти лю­ди­ни про своє здо­ров’я і яке об­ме­же­не ві­дмі­нно­стя­ми фі­на­нсо­вих мо­жли­во­стей ок­ре­мих лю­дей, є не­при­пу­сти­мим з ети­чної то­чки зо­ру. Од­нак ба­га­то­рі­чний до­свід охо­ро­ни здо­ров’я Авс­тра­лії і ба­га­ть­ох ін­ших кра­їн пе­ре­ко­нли­во до­во­дить, що ро­зу­мне по­єд­на­ння та вза­ємо­дія де­ржа­вно­го і при­ва­тно­го ме­ди­чно­го стра­ху­ва­ння має свої пе­ре­ва­ги.

____________________________________________________


РЕ­ФО­РМА ОХО­РО­НИ ЗДО­РОВ’Я США

Двом бри­танс­ь­ким фа­рма­це­вти­чним ко­мпа­ні­ям — GlaxoSmithKline та AstraZeneca, як і ін­шим уча­сни­кам фар­мри­нку, прий­ня­ття за­ко­ну про ре­фо­рму охо­ро­ни здо­ров’я в США ви­гі­дне, то­му що ме­ди­чну стра­хо­вку до­да­тко­во от­ри­ма­ють 32 млн аме­ри­ка­нців, які ра­ні­ше не мо­гли до­зво­ли­ти со­бі на­віть пе­рви­нну ме­ди­чну до­по­мо­гу.

Цей скла­дний і су­пе­ре­чли­вий за­кон є най­більш зна­чною по­ді­єю в аме­ри­канс­ь­кій си­сте­мі охо­ро­ни здо­ров’я за ос­та­нні де­ся­ти­лі­ття.
Хо­ча фар­мга­лузь і по­не­се зна­чні ви­тра­ти в най­бли­жчій пер­спе­кти­ві, їй вда­ло­ся про­ло­бі­юва­ти про­ти вве­де­ння до за­ко­ну ни­зки по­ло­жень, які в по­те­нці­алі мо­гли б при­не­сти не­зрі­вня­нно біль­ші зби­тки. Крім то­го, ва­жли­ва пе­ре­мо­га фарм­про­ми­сло­во­сті в то­му, що в но­во­му за­ко­ні пе­ре­дба­че­но на­да­ння па­тен­тно­го за­хи­сту лі­карс­ь­ких за­со­бів бі­оло­гі­чно­го по­хо­дже­ння стро­ком на 12 ро­ків.

Асо­ці­ація фа­рма­це­вти­чних до­слі­дни­ків і ви­ро­бни­ків США (PhRMA), яка ви­тра­ти­ла у 2009 р. на ло­бі­юва­ння сво­їх ін­те­ре­сів 26,2 млн дол. США, в ці­ло­му ві­та­ла но­вий за­кон про ре­фо­рму охо­ро­ни здо­ров’я.
Як вва­жає ана­лі­тик ба­нку Citigroup Чарльз Бу­рей­ді, в ре­зуль­та­ті ре­фо­рми до 2019 р. об­сяг про­да­жу лі­ків у США збіль­шить­ся на 4—6%.

____________________________________________________

ГРІ­ХИ ЛІ­КА­РІВ

Як ві­до­мо, у Ве­ли­кій Бри­та­нії од­но­ча­сно з пла­тною ме­ди­ци­ною іс­нує і бе­зко­што­вна, яка є пре­дме­том по­стій­ної кри­ти­ки бри­танс­ь­кої пре­си. Так, у не­да­вній пу­блі­ка­ції га­зе­ти The Sun пред­ста­вле­но спи­сок «грі­хів» ан­глій­с­ь­ких хі­ру­ргів, які за ос­та­нні два ро­ки за­бу­ли в ті­лах сво­їх па­ці­єн­тів близь­ко 800 сто­ро­нніх пре­дме­тів.

«Най­уро­жай­ні­шим» ви­яви­вся 2008 рік, за пе­рі­од яко­го хі­ру­рги че­рез не­ува­жність за­ли­ши­ли в жи­во­тах лю­дей 722 сто­ро­нні пре­дме­ти. Се­ред за­ли­ше­них пре­дме­тів — скаль­пе­лі, та­мпо­ни і на­віть мо­не­ти. Се­ред най­більш во­ла­ючих по­ми­лок — ви­па­док, ко­ли хі­ру­рги по­ми­лко­во ви­да­ли­ли чо­ло­ві­ко­ві ча­сти­ну здо­ро­во­го я­єч­ка, вна­слі­док чо­го він став без­плі­дним.

http://vz.kiev.ua/med/20-10/2.shtml